До осені — без сенсацiй

      Українська економіка, вийшовши у травні з крутого піке, впевнено набирає темпiв. За попередніми оцінками, за підсумками семи місяців ВВП збільшився на 6 відсотків, а промисловість зросла на 4,8 відсотка. Ясна річ, це є результатом роботи попереднього «помаранчевого» уряду. Тепер потрібно не упустити можливостей, які відкрилися. Якщо справи і далі так підуть, то за результатами року буде виконано прогнозований у бюджеті-2006 показник зростання ВВП у 7 відсотків, навіть зважаючи на сезонне уповільнення в листопаді-грудні. Проте в країні почала розкручуватися так звана вторинна інфляція, викликана підвищенням тарифів на газ і електроенергію для населення. Отож потрібна філігранна робота уряду в співпраці з Нацбанком, щоб утримати здобутки.

Нацбанк — поза торгами

      Про намір економічного блоку уряду переглянути курсову політику ми чули поки що тільки з вуст експертів. Власне сам Прем'єр та його перший заступник (він же міністр фінансів) про це не заявляли. Зате є твердження заступника голови парламентського Комітету з питань фінансів і банківської діяльності Дмитра Святаша про те, що українська національна валюта на кінець року девальвує до рівня 5,10—5,15 гривні за долар. На думку керівника групи радників голови Нацбанку Валерія Литвицького, таке твердження є демонстрацією того, що, мовляв, «регіонали» можуть робити свої ставки в грі. Але насправді це, за його словами, «гра у пісочницю», тому що згадані коливання валютного курсу, якщо і відбуватимуться, то винятково на міжбанківському ринку.

      До речі, цими днями міжбанк не приніс ніяких особливих новин. За словами аналітиків, завершення парламентської кризи і призначення нового уряду стало основним фактором зростання пропозиції валюти, повідомляє прес-служба Правекс-банку. Як наслідок, НБУ після двотижневої перерви купував «зелені» за незмінним курсом 5,0 гривні за долар. До кінця року дестабілізації ринку не буде, вважає більшість фінансових експертів, і основним поясненням цьому є міркування економічної доцільності.

      Крім того, будь-які «наїзди» на Нацбанк у сенсі критики і навіть зміни складу його керівного органу — ради — виявилися безперспективними. І без того відомо, що Президент Віктор Ющенко Нацбанк оберігатиме як зіницю ока. Парламент відмовився змінювати членів ради НБУ за своєю квотою. Кандидатами при цьому були переважно представники Партії регіонів. Верховна Рада відхилила проект постанови: при мінімально необхідних 226 голосах «за» проголосували 208 депутатів.

      Експерти прогнозують стимулювання державою розвитку експортно орієнтованих виробництв. Власне, на такій політиці відразу наголосив і перший віце-прем'єр Микола Азаров. Інша справа, якими методами це планується робити. Відповідно до прогнозів, ціни на метал у серпні й частково у вересні триматимуться на досить високому рівні і навіть зростатимуть, зауважує Валерій Литвицький. А отже, в України є шанси поліпшити баланс зовнішньо-економічної торгівлі, в якій останнім часом бере гору імпорт. Частка імпорту зменшуватиметься, крім усього, й тому, що ціна на газ буде стабільною, а вітчизняна металургія і хімічна промисловість уже більш-менш призвичаїлися платити по 95 доларів за тисячу кубометрів «блакитного палива».

«Трубний» сценарій

      Саме при Юрії Бойку було запущено схему торгівлі газом із Туркменістаном через «Росукренерго». Тоді він очолював НАК «Нафтогаз України». Тепер, коли його призначено на посаду міністра палива та енергетики, опозиція прогнозує цій компанії-посереднику спокійне майбутнє. Можливо, так воно й станеться, оскільки 95 доларів — це той рівень, стосовно якого ціна на «блакитне паливо» може тільки збільшуватися, а не зменшуватися. Утім напередодні парламентських виборів лідер Партії регіонів Віктор Янукович заявляв: «...Ми не віримо в те, що угода з «Росукренерго» підписувалася без якихось кулуарних домовленостей. Тобто тут треба шукати корупцію». Певно, через такі підозри нове керівництво Кабміну ініціює перевірку діяльності «Нафтогазу», про що повідомив перший віце-прем'єр, міністр фінансів Микола Азаров, який назвав компанію «практично... банкрутом».

       Днями Прем'єр анонсував зміну керівництва «Нафтогазу». Поки що головою компанії є Олександр Болкісєв, який став відомим країні завдяки своїй заяві про можливість здачі газової «труби» навзамін за дешевше російське «блакитне паливо». За інформацією газети «Дело», віце-прем'єр Андрій Клюєв лобіює призначення на посаду голови НАКу «регіонала», колишнього керівника «Донецькоблгазу» Володимира Шелудченка, який до квiтня минулого року був заступником голови правління цієї компанії. Однак, оскільки пан Болкісєв перебуває у відпустці, прийняття рішення гальмується.

      Найбільшою інтригою, звичайно, залишається те, чи вдасться новий уряд до реалізації «трубного» сценарію, про ймовірність якого говорив представник Партії регіонів Тарас Чорновіл і яку припускає також екс-голова парламентського Комітету з питань ПЕК Олекса Гудима. Так чи інакше, а новому урядові доведеться розв'язувати важкі газові проблеми, про що днями попередив екс-Президент Леонід Кучма. До такого повороту подій, певно, слід бути готовими, з-поміж іншого, й тому, що росіяни погодилися купувати казахстанське «блакитне паливо» за ціною 140 доларів за тисячу кубометрів, про що повідомляє turkmenistan.ru. Тим більше, зважаючи на заяву заступника голови «Газпрому» Олександра Рязанова, яку наводить «Коммерсант», про те, що рішення купувати казахстанський ресурс за 140 доларів призведе до підвищення ціни для України. Пан Рязанов стверджував, що з 1 липня українські споживачі сплачуватимуть не 110, а 130 доларів за тисячу кубометрів без ПДВ і витрат на транспортування. Щоправда, пiзнiше «Газпром» погодився до кінця цього року не підвищувати ціну на «блакитне паливо». Але це зовсім не означатиме, що з 1 січня вона не зросте.

Чорна кішка дефіциту у світлій кімнаті бюджету

      Відомо, як ставився до бюджету попередній міністр фінансів: для нього це було святе, причому ніхто до нього не повитягав «на сонечко» стільки тіньових схем. Проте саме Миколі Азарову належать найважчі звинувачення на адресу уряду Юрія Єханурова. Мовляв, бюджет за минулий рік і за перше півріччя цього року не було виконано. Це звинувачення було підхоплено і посилено Прем'єр-міністром Віктором Януковичем. Він прогнозує збільшення дефіциту бюджету до 10 мільярдів гривень до кінця поточного року. «Зараз дефіцит складає 6 мільярдів 200 мільйонів гривень», — зазначив глава уряду. За словами першого віце-прем'єра, основне зростання доходів iз 2005 року обумовлене скасуванням нульової ставки ПДВ на імпорт нафти і переплатою податків і зборів, збільшенням відрахувань підприємств державного сектору. Утім щодо цих викривальних заяв досвідчені експерти, обізнані з реальним станом державної казни, відгукуються досить скептично.

      Про напружені стосунки першого віце-прем’єра і лідерки БЮТ відомо давно. Днями Юлія Тимошенко, характеризуючи склад нового уряду, присвятила Миколі Азарову чи не «найбiльшi комплiменти»: «...Будь-кого здивує прихід до влади в Кабміні, у фінансову сферу, тієї людини, яка стояла на чолі відмивання всього податку на додану вартість, який відшкодовували за фіктивним неіснуючим експортом». Проте заради справедливості слід сказати, що ці порушення були, є і, можливо, ще траплятимуться, з чим Державна податкова адміністрація продовжує боротися. Водночас саме пан Азаров декларував свій намір здійснити повну ревізію економіки країни. Він планує здійснити податкову реформу, починаючи з 2008 року, а вже з початку наступного року пропонує відновити діяльність вільних економічних зон і промислових парків.

Між нами, лібералами, кажучи...

      Політика пана Азарова суперечить тому, що робив на посаді міністра економіки Сергій Терьохін (БЮТ), який застерігає, що новостворений уряд Януковича може докорінно змінити ситуацію зі вступом України до Світової організації торгівлі. Особливо, якщо згадати про намір Миколи Азарова у кілька разів підвищити мита на імпорт. «От приходить Янукович і каже про те, що ми входимо в ЄЕП, за що ратував пан Азаров, і підписуємо договір про те, що всі імпортні тарифи, імпортні мита, які встановлені для України, будуть переглянуті у зв’язку з тим, що ЄЕП встановить інші імпортні мита», — зазначає пан Терьохін, наголошуючи, що така ситуація становитиме загрозу для української економіки.

      Уряд Януковича використовуватиме традиційні методи підтримки економіки. Так стверджує директор Інституту економічних досліджень та політичних консультацій Ігор Бураковський. Він прогнозує прохолодне ставлення до структурних та інституційних реформ з боку нових-старих урядовців. Утім, з точки зору директора Європейського банку реконструкції і розвитку в Україні Камена Захарієва, процес реформ було практично зупинено два-три роки тому, а тепер потрібно рухатись у бік лібералізації економіки, приватизації таких сфер, як енергетика, і вдосконалення податкового законодавства.

      Поки що новий керівник уряду нічого не говорить про політику у сфері приватизації. Можливо, ще зарано, адже попереду зустрічі в Москві, Брюсселі й Вашингтоні. Але, поза сумнівом, про реприватизаційні мотиви слід забути. Водночас варто пам'ятати, що інтереси «донецьких» від самого початку були і залишаються тим бар'єром, який зупиняв приватизаційний апетит російських кампаній. «Москва не може сповна довіряти Віктору Януковичу через жорсткі інтереси його оточення», — стверджує старший науковий співробітник Центру досліджень конфліктів оборонної академії Великої Британії Джеймс Шерр в інтерв'ю газеті «День».

      Отже, ніяких ілюзій в одних і цілковиті сподівання — в інших. Сподівання зрозумілі, тому що коли Партія регіонів і «Наша Україна» йшли на зближення, то це обумовлювали тим, що, мовляв, у них насправді одна й та сама — ліберальна — ідеологія. Низка експертів вважає, що попри те, що цей уряд не хапатиме зірок із неба, він зможе забезпечити в економіці якщо не динамічний розвиток, то принаймні стабілізацію. Найближчі місяці покажуть, чи вдасться «партії реваншу», як називає політичну силу, очолювану Віктором Януковичем, опозиція, спростуватити цю репутацію і здобути іншу — на прикладі діяльності економічного блоку уряду.