Найстаріший кобзар України Ігор Рачок відійшов у засвіти, фото
Найстаріший кобзар України Ігор Рачок помер На Чернігівщині на 90-му році життя. >>
Парадокс нинішнього часу — відсутність великого вибору текстів, читання яких приносить задоволення. Я економлю і накопичую час, щоб засісти одного вечора за книгу, але знайти цю книгу стає здебільшого все важче. Що я знайшов за останні два роки? Роман Людмили Улицької «Медея и ее дети». Як усі, відкрив для себе Акуніна, прочитав три романи, і на четвертому закрив Акуніна, не дочитав. Приємною новиною стали книга Тараса Прохаська «Непрості» та роман Жені Кононенко «Імітація». Цікаво, що текст Прохаська запам'ятався атмосферою і мелодією, а роман Євгенії — сюжетом, тобто добре розказаною історією.
Частіше мене тягне до старих книжок, до журналів двадцятих-тридцятих років минулого сторіччя. Свого часу я назбирав собі і книжок, і журналів. Поринути раптом у молодого і ще повністю вільного Кавєрина чи Катаєва — особливе задоволення. Сучасники майже не пишуть так легко і прозоро. Сучасники кодують думки, ховають метафори, беруть вічну участь у збільшенні до максимуму дистанції між читачем і письменником. Чиї це проблеми? Коли я читач, то мої.
Ще мені сподобалася книжка «Зелена Маргарита» Світлани Пиркало. Ось, мабуть, єдиний приклад молодої літературної розкутості і повної гармонії з сучасністю.
Хоча залюбки посперечаюся з самим собою. Мені ще подобаються книги, які не віддаються читачу, які вимагають пожертви. Колись такою книгою стала для мене «Гра в бісер» Германа Гессе. Прочитав із п'ятої спроби. Зараз такою книгою залишається для мене «Щоденний жезл» Євгена Пашковського. Я, мабуть, уже все в цій книзі прочитав, але не всю книгу. Тобто відкриваю інколи навмання і читаю 5 сторінок, наступного разу — інші сторінки. Інколи перечитую заново те, що вже відкривав раніше. Це цікаво. Тим більше що така книга не ображається. Вона, навпаки, наче ховається час від часу, зникає в квартирі. Потім знову з’являється.
Утім постійно чекаю на появу нових книг. Відчуваю, що вони є, але ще не написані або не видані. Приблизно знаю: хто їх ще не написав і хто ці книжки ще не видав.
Найстаріший кобзар України Ігор Рачок помер На Чернігівщині на 90-му році життя. >>
Квітнева афіша Національної опери України, як і належить настрою середини весни, попри період повномасштабної російсько-української війни, розквітає у Києві буйним квітом світових та українських шедеврів оперного та балетного мистецтва, що є окрасою поточного репертуару, а також яскравими прем’єрами >>
Проєкт 365 «Час не потрібен», який днями презентували у Музеї Ханенків у Києві, представляє новий цикл харківського митця Гамлета Зіньківського. >>
Серія концертів «Леонтович. Хор «Гомін» увійде до проєкту із запису всієї хорової спадщини видатного українського композитора у межах стратегії розвитку української класики Ukrainian Live, започаткованого минулого року. >>
Артем Чех — один із перших письменників, що опинився на фронті. >>
Мистецьке осмислення трагедії тимчасово окупованого росією українського міста Маріуполь із презентацією благодійного культурного проєкту «Де ти: Where are you?» поєднає концерт-реквієм «Mariupol. >>