Телефонні «гіппократи»

      Торік «УМ» уже писала про мешканця Волині, який «клюнув» на яскраву телерекламу диво-ліків від «чоловічих проблем». Ліки не допомогли, а повернути свої гроші людина не змогла. Пенсіонер став жертвою шахраїв, які працювали за зручною схемою: «жертва» телефонує до фірми (клініки, лабораторії — назватися можна, як хочеш), замовляє ліки і віддає гроші кур'єру, який забирає оплату в обмін на препарат. Пацієнт залишається сам на сам зі своїми проблемами, потiм, зрозумівши, що ліки не діють, не може «вибити» з телефонних хлопців видурені гроші. Аналогічні випадки трапляються в Україні часто, але люди майже не звертаються до міліції зі своєю бідою: соромляться своєї недалекоглядності та й не вірять, що правоохоронці допоможуть знайти шахраїв. Дніпропетровські медики (справжні) стверджують, що в їхньому місті такі випадки — не дивина, але привселюдно розповісти про свої пригоди наважився тільки один чоловік.

      75-річному дніпропетровцю Миколі Павловському дошкуляв псоріаз — практично невиліковна хвороба, з якою сучасна медицина поки не навчилася ефективно боротися. Це був саме той випадок, коли пацієнт хапається за останню соломинку, аби отримати бодай невелике покращення стану здоров'я. Тож, коли Микола Миронович побачив повідомлення в одній з газет про те, що кваліфіковані лікарі залюбки справляються з псоріазом, вiн зателефонував. На другому кінці дроту спершу нічого дивовижного не обіцяли — мовляв, ця хвороба дуже складно лікується. Але потім потихеньку почали давати чоловікові надію.

      — У нас над цим працює науково-дослідний інститут, є сучасна клініка, ефективні ліки отримуємо зі Сполучених Штатів Америки, — переводив питання в іншу площину голос, котрий назвався лікарем. — Я псоріаз лікую, тому можу гарантувати, що через два місяці ви почуватиметеся комфортно, «бляшки» зникнуть. Сьогодні замовляєте ліки, а завтра кур’єр їх доставить.

      — Я згоден, — вигукнув Микола Миронович, сприйнявши аргументи по телефону за чисту монету.

      Наступного дня і справді з’явився кур’єр з ліками. Микола Миронович заплатив гроші, на підтвердження покупки отримав чек. І почав вживати ліки, сподіваючись назавжди попрощатися зі своєю болячкою — все ж таки лікар пообіцяв результат... Час минав, «лікування» тривало, кількість «диво-ліків» невпинно зменшувалася, але пацієнт не відчував хоча б найменшого поліпшення. Зрештою, зателефонував до фірми знову, аби розібратися у ситуації. 

      — Ваш організм не прийняв наших ліків, — повідомив голос. — Тому необхідно замовити інші, сильніші. Не хвилюйтесь, за препарат, який не дав ефекту, ми відшкодуємо певну частину ваших витрат, але за інший треба ще доплатити 1670 гривень. 

      — Де мені взяти такі гроші? — забідкався Микола Миронович. — До того ж я — ветеран війни і маю право на знижку!

      — Після виборів ситуація змінилася, тому треба заплатити повну вартість, — на іншому кінці дроту відразу знайшли, що відповісти.

      Представники фірми до того ж запевнили, що фахівці вироблять прийнятну стратегію лікування пацієнта після аналізів у США. Кур’єр і справді запропонував Миколі Мироновичу взяти для аналізів чотири волосини з цибулинами та два нігті. «Зразки» нібито мають відправитися до заокеанської лабораторії, а до того часу, поки фірма отримає результати досліджень, чоловік має заблокувати розвиток хвороби — «щоб уникнути непоправного». Що робити? Телефонні медики наполягають, Микола Миронович позичає гроші і купує нові ліки.

      Через деякий час у квартирі пана Павловського знову лунає телефонний дзвінок. Голос, який представився завідуючим онкологічною клінікою, переконує чоловіка в тому, що той має добровільно розлучитися з чималою сумою грошей для того, аби не потерпати від ускладнень хвороби.

      — Ми запізнилися, тож вам необхідно вжити ще один препарат, — промовляв «лікар». — Ви, напевно, у сорочці народилися, що ми так рано хворобу виявили.

      Микола Миронович ще раз позичив грошей, придбавши і цей препарат, але так і не відчув якогось поліпшення стану свого здоров’я. Чоловік поділився своїми підозрами щодо чесності «телефонних лікарів» із донькою та двома синами і вирішив більше не реагувати на заманливі пропозиції. «Фірмові» дзвінки тим часом частішали. Зрештою, черговий голос, який назвався головним лікарем клініки, передав жахливе повідомлення:

      — Прийшли результати ваших аналізів зі Сполучених Штатів, і справи виявилися значно гіршими, ніж ми спершу думали, — страхав голос. — У вас — онкологічне захворювання. Вам залишилося жити два місяці. Але не все втрачено. У місті зараз є дуже ефективний препарат, і тільки він спроможний запобігти вашій біді. Препарат коштує 16 тисяч 800 гривень. Ми розуміємо, що відразу знайти всю суму вам буде важко, тому 50 відсотків вартості ми можемо надати в позику — їх ви повернете тільки після повного одужання.

      — Ви що, мене за дурня вважаєте? — не витримав Микола Миронович. — Не буду я нічого купувати!

      Чоловіку, якого кілька місяців тримали на короткому повідку псевдомедики, наче полуда з очей спала. Після неприємної розмови він ретельно обстежився у медичному центрі та полегшено зітхнув: ніякого онкологічного захворювання в нього не виявили. А лабораторний аналіз ліків від таємничої фірми, які обійшлися йому у кругленьку суму (близько 6 тисяч гривень!), засвідчив, що вживав він... звичайну крейду! Тепер чоловік не може місця собі знайти: адже на цю речовину він витратив свою дворічну пенсію! Захотів він знайти шахраїв і повернути свої гроші, але справа виявилася не такою вже й легкою. Як стверджує Микола Миронович, по телефону з ним завжди спілкувалися різні люди, та й кур’єри приїздили теж різні. А за телефоном спробуй пошукай зловмисників...

      Заступник начальника карного розшуку Індустріального райвідділу міліції у Дніпропетровську Дмитро Беззуб стверджує, що цей злочин можна буде кваліфікувати лише після виявлення підозрюваних. Бо одна справа, коли до подібного вдаються справжні медики, і зовсім інша — коли під виглядом «гіппократів» заробляли собі на хліб із маслом люди, далекі від медицини. Але в будь-якому випадку, шахраї робили розрахунок на кричущу необачність наших громадян. Доведені до відчаю люди, яким не може допомогти офіційна медицина, ладні хоч глину їсти, хоч мулом мазатись, аби тільки допомогло. А нечесні люди раді скористатися довірливістю таких пацієнтів...

      Як розповів головний лікар Дніпропетровського обласного шкірно-венерологічного диспансеру Аркадій Франкенберг, щомісяця до лікувального закладу звертаються близько десятка людей, які скаржаться на шахрайське лікування. Повідомити ж про це привселюдно наважився тільки Микола Павловський. Незважаючи на вичерпну розповідь жертви «телефонних лікарів», правоохоронці поки що не можуть знайти слідів клініки, яка так натхненно «лікувала» пацієнта. Хоча, кажуть, ці псевдомедики себе рекламували в газетах по всій Україні...