Обережно, не зробiть помилку

      Популістські заклики щодо підтримки бідних киян, які лунали під час виборів міського голови, пройшли першу перевірку на практиці. І, як вважають деякі економісти, результат цієї перевірки не найкращий. Як не крути, Київ дав високий старт так званій вторинній інфляції, яка пов'язана з тим, що з часом зростання вартості газу і електроенергії впливає на збільшення цін на інші товари. Подібна роль не личить флагману. Міська держадміністрація, з огляду на подорожчання енергоносіїв, дала відмашку, піднявши ціни на продукт, який наші громадяни купують щодня. Не виключено, що цю естафету підхоплять інші регіони. Які наслідки може потягнути підняття цін у столиці, «УМ» з'ясовувала у керівника групи радників голови Нацбанку України Валерія ЛИТВИЦЬКОГО.

      — Кияни звикли до помірної ціни на хліб. Вам не видається трохи дивним рішення Київської міськдержадміністрації підвищити ціну на цей першочерговий продукт харчування?

      — У мене є певне занепокоєння з цього приводу.  Поспішність, з якою прийнято це рішення, на мою думку, дає підстави характеризувати його як помилкове. Якнайменше, це вияв, можливо, недосвідченості молодої команди економістів і фінансистів мерії. А якнайбільше — це вияв псевдоринкового фундаменталізму, якщо не сказати — дрімучого адміністрування в ціновій сфері. Дивно, що таке рішення прийняли люди, які мають економічну освіту і досвід роботи у банківській сфері. Останніми роками динаміка цін на хліб  в Україні була такою: у 2003 році вони зросли на 36 відсотків, що було зрозуміло з огляду на неврожай, в 2004 — на 2 відсотки, в 2005 — на 0,4 відсотка, причому в обох випадках пшениці в засіках було цілком достатньо. Думаю, такому багатому місту, як Київ, з його можливостями та профіцитним бюджетом, треба було б дочекатися завершення збирання нового врожаю. До того ж, підвищувати ціни на хліб слід було б поступово. Скажімо, в низці областей хліб дорожчав потроху, на 3—5 відсотків. Тому здійснювати в столиці підвищення ціни на хліб залпом, відразу на одну третину  — це, я вважаю, управлінське рішення не найвищої якості. Одночасно з пошуком тарифних відповідей на питання рентабельності хлібокомбінатів необхідно було б пошукати резерви у зменшенні витрат на виробництво і транспортування продукції, налагодити високопрофесійний менеджмент і провести аудит у цій сфері. Це не важко зробити людям, які звикли займатися такою роботою, — я маю на увазі радників, фінансистів, економістів і колишніх банкірів. Варто зважити на досвід металургійних комбінатів: вони на подорожчання енергоносіїв відреагували зниженням рентабельності виробництва, тому що прагнули зберегти галузь.Нарешті, бажано було б подумати про зниження цін на інші продукти харчування, скажімо, на м'ясо, молоко, аби таким чином компенсувати запропоноване підвищення.

      — Валерію Олексійовичу, але ж ідеться також про дво-триразове підвищення тарифів на житлово-комунальні послуги в столиці. Водночас в уряді наполягають, щоб тарифи було переглянуто і доведено до рівня собівартості в усіх областях.

      — У цій сфері я б запропонував зробити наступне. У зв'язку з тим, що ціни на газ і електроенергію у травні—липні піднялися, звичайно, зупинити певне перенесення цінового тиску на кінцевих споживачів було б нереально. Але не потрібно зволікати з цими кроками. Є вагомі причини для того, щоб прискорити цей процес. Підвищення треба здійснити в останній декаді серпня і вересня, тому що червень, липень і серпень і частково вересень — це місяці, які характеризуються низьким рівнем інфляції. Тому якщо в уряді прийняли рішення про підвищення ціни на один з енергоносіїв — газ — у травні, а потім —  у липні, то найкращим варіантом було б уже в останній декаді липня помірковано збільшити тарифи. Але минулий місяць випав із цього процесу, і дарма. Якби це зробили, то тоді б традиційно низька траєкторія руху цін у липні увібрала в себе й замортизувала оце чутливе подорожчання комунальних послуг. Другий крок слід було б зробити вже в останній декаді серпня-вересня, причому підняти тарифи тільки на постачання води і тепла. Що ж до квартирної плати,  то, думаю, збільшувати її було б доцільно в останній декаді січня 2007 року, щоб зменшити вплив на загальну інфляцію. Отож потрібно на центральному рівні скоординувати дії, щоб частина областей підвищувала комунальні тарифи в серпні, а решта — у вересні. Це слід зробити саме у згаданий період, щоб не відбулося накладання тарифної інфляції на сезонну інфляцію четвертого кварталу. Тим паче що липневу інфляцію, що становила 0, 9 відсотка, поза сумнівом, викликало підвищення тарифiв. Отож, якщо остаточне підвищення  тарифів на комунальні послуги й далі відкладати й дотягнути це до листопада, то станеться вибух інфляції.

А ТИМ ЧАСОМ...

      Начальник головного управління з питань цінової політики Василь Яструбинський наприкінці минулого тижня на розширеному засіданні колегії в КМДА спростував інформацію про підвищення тарифів на холодне водопостачання з 1 серпня. «Для нас не зовсім зрозуміло, хто є автором цієї інформації, — зазначив він. — Тільки приблизно через місяць-два, не раніше, ми зможемо внести пропозиції київської влади щодо підвищення тарифів». Пан Яструбинський також додав, що одночасно буде внесено пропозиції щодо підвищення тарифів на гарячу воду, опалення і квартирну плату.