Чи стануть «соколи» сябрами?

      Київські клуби стали жертвами політики. І не лише через те, що «спортивного» мера замінив «неспортивний». Леонід Черновецький, який звик жити категоріями банкіра, вирішив, що фінансування спортивних команд із міської казни недоцільне. Відповідно, легендарні жіночий гандбольний «Спартак», чоловічий баскетбольний «Будівельник», хокейний «Сокіл» та футбольний «Арсенал» виставлено на своєрідний аукціон. Покупців на сьогодні немає, хоча, скажімо, ціна середняка футбольної вищої ліги — лише 2 тисячі доларів. Причина — не відсутність попиту взагалі, а політична нестабільність упродовж цього року. Ніхто не має бажання вкладати гроші в спорт, не знаючи, який Кабмін у нас буде завтра. Виходить що мер столиці пропонує клубам перейти на капіталістичні рейки, але в країні не існує для цього законодавчої бази. Скажімо, керівництво «Сокола» неодноразово заявляло, що є бізнесмени, які виявили готовність фінансувати професійний клуб, відремонтувати «Авангард» та заміську базу та навіть побудувати нову арену. Тобто вже є намір не жити по-радянськи за рахунок міського буджету, але немає державної гарантії захисту вкладень у спорт. Парадокс — у Верховній Раді кожного скликання завжди було потужне спортивне лобі, але відповідних законів немає. Депутати-спортсмени не спромоглися навіть «пробити» якусь постанову про недоторканність спортивної інфраструктури під час політичних «ротацій». Через це «Сокіл», який живе в демократичній країні, цими днями змушений був погодитися на братню допомогу федерації хокею країни, як важається, з авторитарним правлінням.

      У перший день серпня відбувся виконком Федерації хокею Білорусі, на якому найбільше обговорювалися проблеми... «Сокола», який до кінця року може розраховувати лише на 20 тисяч доларів від мерії. Напередодні киян попереджали, що їм буде непереливки, якщо вони не гратимуть у Палаці спорту та не виконають ще низку вимог регламенту. У Мінськ генеральний менеджер «Сокола» Василь Фадєєв їздив як «на плаху». Бо варіант проведення поєдинків у новій льодовій арені в Броварах «прогорів».  Господарі цієї арени, відкриття якої планується 23 вересня, встановили орендну ціну за матч — 35 тисяч гривень. У величезному і енерговитратному столичному Палаці спорту, для порівняння, день оренди за собівартістю коштує 25 тисяч гривень. Iз цього приводу є соціальний анекдот-бувальщина. Чому азіати  сьогодні вже самі не стоять на ринках, а наймають наших? Бо вони за місяць продавали по кілька партій товару з мінімальною «накруткою», тоді як наші «бізнесмени» влазили у борги, прагнучи продати за місяць бодай одну партію, але з подвійним «наваром». Це стосується і броварчан, які не оцінили рекламного потенціалу «Сокола» для нової арени та ще й зажадали 50 відсотків від реклами на бортах. У підсумку — їм великий привіт із Мінська, де сталося неймовірне — українському клубу «відпустили» всі гріхи і допустили до відкритої першості Білорусі!

      Це не фантастика — ФХРБ на чолі з Володимиром Наумовим зробила усе можливе (!), щоб не втратити «Сокіл» для своєї ліги. І це підтримали керівники всіх 10 клубів, які були присутні на виконкомі. При цьому сябри сформулювали це так: «Розуміючи, що «Сокіл» через політичну ситуацію опинився наодинці зі своїми проблемами, дозволити відіграти весь(!) сезон на «Авангарді». Киянам дозволено навіть обійтися без відеокамер у воротах, що є обов'язковим для усіх білоруських клубів. Нас попросили лише поліпшити освітлення, відремонтувати роздягальні та продавати символічні квитки на матчі з метою безпеки уболівальників.

      Причину такої сусідської теплоти, як на мене — принизливої, приховано в деяких інших рішеннях ФХРБ. Знову ж таки з формулюванням «розуміючи, що після Нового року «Сокіл» може залишитися без фінансування», білоруси дали гарантію, що всі(!) 30 заявлених за нашу команду гравців буде розподілено по 2-3 чоловіки між елітними клубами сябрів! І легіонерами, зверніть увагу, українці при цьому не вважатимуться. Пан Наумов підкреслив, що це робиться з метою «збереження української збірної, кандидатам до якої потрібна ігрова практика в сильному чемпіонаті. До речі, у випадку банкрутства «Сокола» білоруси по-сусідськи влаштують у свій клуб і тренера Олександра Сеуканда. Для повного благодійництва нашим сусідам залишилося влаштувати в себе і наші дитячо-юнацькі спортивні школи і взагалі в окремо взятому хокеї вступити до складу Білорусі. А поки шокований менеджер українського «професійного» клубу, в якого на контракті, як він сам сказав у інтерв'ю білоруському виданню, немає жодного гравця, Олександр Фадєєв має єдину надію. Один горілчаний концерн веде з «Соколом» переговори, успіх яких поставив у пряму залежність від політичної ситуації в країні.