Влітку на вихідні вітчизняні телеканали не надто тішать нас культовими художніми стрічками. Бо розуміють: відпускникам не до «ящиків», а бідолахам, які або вже відгуляли літню відпустку, або ж іще до неї не дотеліпали, в суботу й неділю хочеться повалятися десь під розлогою грушею або пелехатою вербою. Тому телеменю нам пропонують доволі скромне і цілком передбачуване.
У суботу, 5 серпня, о 14.35 телеканал «Інтер» покаже нам хоч і улюблену, але бородату комедію «В джазі тільки дівчата» про двох музикантів, які приєднуються до жіночого джаз-бенду і закохуються зрештою у солістку, роль якої виконує Мерилін Монро. Власне, завдяки цій артистці стрічка стала культовою, а сорок сім років з часу виходу її на екрани всього світу промайнули, мов один день.
Режисерові Біллі Уайлдеру насилу вдалося переконати Мерилін Монро в тому, що стрічка має бути чорно-білою, а не кольоровою. На той момент акторка уклала з кіностудією контракт, згідно з яким усі стрічки за її участі мусили бути кольоровi. Проте режисерові вдалося пояснити Мерилін, що на екрані пістряві кольори вбрання кидають на обличчя зірки зеленавий відтінок.
Iз сексуальними вустами славетної Мерилін теж були проблеми. Після численних сцен із поцілунками актор Тоні Кертіс порівняв поцілунки Монро з поцілунками Гітлера, хоча зрештою мазохістично визнав, що йому однак було приємно. Очевидно, натякаючи на Мерилін Монро, Біллі Уайлдер казав: « Мені здавалося, що ми летимо поряд із психом на борту літака!». Не дивно, адже Мерилін Монро під час зйомок була вагітна.
Американський інститут кіно визнав цю стрічку найсмішнішою за всю історію американського кінематографа. Пасажирський вагон, в якому фільмувалися сцени стрічки, належить нині залізничному музею міста Чаттануга (штан Теннессі) й використовується для екскурсій.
Фільм здобув «Оскар» (1960 р.) за кращий дизайн костюмів та переміг у кількох номінаціях «Золотого глобуса» (1960 р.).
А в неділю о 21.30 по «Інтеру» можна подивитися мужнього і привабливого Брюса Вілліса у знаменитому «Армагеддоні» Майкла Бейя.
Щоб отримати дозвіл на показ стрічки юній аудиторії (адже хто як не вона здатна оцінити достоту приголомшливі спецефекти), смерть людей вирішили показати, уникаючи кривавих рік. Навіть нафтовики спілкуються один iз одним, не вдаючись до ненормативної лексики.
На оплату акторської майстерності героїчного Брюса Вілліса (він грає бригадира Гарі) пішло десять відсотків кошторису стрічки (чотирнадцять мільйонів американських доларів).
Перший Національний завтра о 14.35 покаже українську стрічку Богдана Жолдака, Сергія Омельчука та Леоніда Череватенка «Дорога на Січ» за мотивами роману Спиридона Черкасенка «Пригоди молодого лицаря». У стрічці йдеться про переддень визвольної боротьби під керівництвом Богдана Хмельницького. Головний герой — такий собі канівчанин Павло Похиленко, який вирушає на Січ боротися за волю свого народу. 1995 року у Мінську фільм отримав диплом Міжнародного кінофестивалю слов'янських та православних народів.
А в неділю о 19.45 Перший Національний повеселить телеглядачів французькою комедією Дідує Бурдона «Три брати». Казки з аналогічною назвою існують, напевне, чи не у всіх народів світу. Фільм-казка Бурдона розповідає про трьох братів, які мають спільну матусю, але різних батьків. «Французькість» комедії полягає в тому, що знайомляться брати один з одним лише на похоронах своєї мамці. В передчутті «некислого» спадку молодики починають по-панському сіяти грішми, аж поки не дізнаються, що гроші ті належать зовсім не їм... Стрічка стала лауреатом премії «Сезар».
НИМИДОРА.