Мистецтво, що вижило. Твори з колекції родини Гриньових представляють у харківському «ЄрміловЦентрі»
Харкову не звикати до контрастів, але сьогодні вони відчуваються особливо гостро. >>
Володимир Дахно.
У дитинстві автор культових «Козаків» мріяв вступити до Суворовського училища. А закінчив... факультет архітектури Київського інженерно-будівельного інституту. У підсумку ж Володимир Дахно став одним із найкращих українських мультиплікаторів, віддавши улюбленій справі понад сорок років свого життя.
Дахно — автор 23 мультиків, найвідомішим з яких був, є і залишиться серіал про козаків. Перша серія історії про трьох молодців у вишиванках, які знаходили вихід із будь-якої ситуації, датована 1967 роком. Найпопулярніші ж серії цього циклу — «Як козаки куліш варили»,«Як козаки у футбол грали», «Як козаки наречених визволяли», «Як козаки сіль купували», «Як козаки олімпійцями стали» — були обов'язковим атрибутом дитинства багатьох поколінь. Важливою складовою української анімації стала також Дахнова «Енеїда» — мультиплікаційна версія класичного твору, яку Володимир Авксентійович екранізував у 1991-му. Власне, вона й стала останньою його помітною роботою, оскільки потім фінансові проблеми надовго перекрили кисень українським аніматорам, викинувши їх зі своїх майстерень і примусивши шукати підробітку на стороні.
Дахно, як міг, опирався цій правді життя. Хоча за роки простою майже зневірився у тому, що українська анімація нарешті згадає про своє справжнє призначення і не буде практикуватися лише у виготовленні рекламних та політичних роликів. «Цілими днями сиджу і дивлюсь телевізор, — казав Дахно в одному з останніх інтерв'ю. — Чекаю появи кіно. Української мультиплікації як індустрії не існує.... Не приховую, мені зараз дуже важко...»
Лауреат Державної премії імені Тараса Шевченка Володимир Дахно помер у віці 74 років. Його заслуги перед суспільством держава оцінила дуже «щедро», призначивши відомому аніматору... близько 300 гривень пенсії. Нездійсненною мрією Дахна залишилися пушкінські «Руслан і Людмила» — ще за радянських часів він подав заявку на Центральне телебачення, але дозволу на зйомки так і не отримав.
Харкову не звикати до контрастів, але сьогодні вони відчуваються особливо гостро. >>
Серединою 2024-го видавництво «Віват» випустило дві прикметні книжки: «Слова і кулі» та «Діалоги про війну» — збірки інтерв’ю з відомими інтелектуалами задля осмислення нової реальності, у якій ми опинилися. >>
Чеськословацький проєкт з архітектури та дизайну Inspireli у співпраці з відомим харківським архітектором та реставратором Віктором Дворніковим оголосив конкурс на програму реставрації будинку по вулиці Полтавський шлях, 13/15. >>
У Києві Національний академічний драматичний театр імені Івана Франка представив прем’єру вистави «Троянство» у постановці Давида Петросяна за драматургією Максима Курочкіна. >>
Зірка книжкової художниці Катерини Штанко зійшла іще в 1980-ті, вона тоді співпрацювала з найбільшими державними видавництвами «Веселка» та «Дніпро». >>
У Києві в партнерстві з урядами України, Польщі й Німеччини, з участю експертів з цих країн, а також Швеції та Литви, відбулася конференція Obmin «Стійка культура. >>