Не вистачає кисню? Вдихайте фенол

      В індустріальному Запоріжжі — черговий «наступ на довкілля»: упродовж трьох діб люди засипали скаргами мобільний екопост міської СЕС. Як повідомив завідувач відділу гігієни навколишнього середовища Євген Тулушев, смог є «дарунком» десяти підприємств промислового майданчика. В Орджонікідзевському районі міста, між універмагом «Україна» і вулицею 12 Квітня, лаборанти встановили чотирикратне перевищення в повітрі не лише порохняви, а й фенолу, двоокису азоту і  сірчаного ангідриду (згідно з результатами досліджень фахівців Інституту медико-біологічних проблем при Запорізькому медуніверситеті, Заводський район є «неперевершеним» за вмістом у повітрі сірководню, Ленінський — фтористого водню, Запоріжжя-Ліве — пилюки). Індустріальні монстри дедалі активніше буквально накривають Запоріжжя всякою хімгидотою. Міністр промполітики Володимир Шандра, відвідавши днями регіон, озвучив зрослу динаміку викидів в атмосферу: 2002 рік — 270 тисяч тонн, 2003-й — 334 тисячі, 2004-й — 352 тисячі, 2005-й — 380 тисяч...

      Левова частка цієї гидоти потрапляє в легені мешканців саме обласного центру. Це спричиняє катастрофічне зниження імунітету і без того кволих людських організмів запоріжців, невпинне зростання відсотка онкологічних захворювань і кількість бронхіальних астматиків. Половину неповнолітніх мешканців Запоріжжя віднесено до другої групи здоров'я, яка «балансує» між наділених статусом хронічних хворих і відносно здорових. Не дивно, що в цьому Запоріжжя лідирує поміж регіонів України  і навіть крокує «попереду Європи всiєї».

      Вченими достеменно установлено, що у країнах Західної Європи канцерогенний ризик від шкідливих викидів у довкілля на дві позиції нижчий від завданого запоріжцям лише трьома забруднювачами — «Запоріжкоксом», заводами вогнетривких матеріалів і феросплавним. Навіть без такого, зауважу, монстра, як «Запоріжсталь», на якому донині задіяні допотопні технології та обладнання з 30-х років минулого тисячоріччя. Фахівці вже не дивуються, що саме металургам належить провідна роль у щорічному зростанні викидів на середньостатистичного запоріжця на 10—15 відсотків. Не  багато користі дав так званий екоексперимент у гірничо-металургійному комплексі, вважають в Кабміні: забруднювачі-гіганти сотні мільйонів заощаджених гривень перегнали в офшори, а технологія, мартени — незмінні, часів «Весни на Зарічній вулиці»!..  

      Зрештою, краян здивував не міністр, а той таки ж пан Тулушев. На недавньому брифінгу він заявив, що в Запоріжжі де-факто не діє жодний із кількасот пило-газоочисних об'єктів! Вони майже всі в робочому стані, однак очищають викиди тільки від порохняви, гази ж потрапляють до атмосфери  безперешкодно. Відтак жодна із установок 230 підприємств обласного центру, зареєстрованих як забруднювачі повітря, не задіяна на повну потужність. Директорський бомонд лише кепкує з міської СЕС, яка у першому півріччі поточного року наклала штрафи на керівників 22 «промшкідників». Ще б пак: сума штрафів — від 17 до 500 гривень! За такого законодавства промгігантам iз мільярдними прибутками вигідніше погоджуватися на санкції, аніж картати себе за те, що упродовж останніх п'яти років населення області скоротилося на 116 тисяч осіб.

      Екологічний чинник в ускладненні демографічної ситуації — один із найсуттєвіших. Тому вперше в Україні запорізькі фахівці упроваджують пілотний проект з оцінки ризиків для здоров'я людей, що виникають внаслідок забруднення довкілля промисловими підприємствами. Допомагають запоріжцям експерти з Києва і США. За кордоном, до речі, вже давно виставляють великі санкції не за абстрактний вал всяких діоксидів та ангідридів, а за конкретну шкоду, завдану забруднювачами здоров'ю людини. Пан Тулушев каже, що вже відомо, від яких речовин найбільше потерпають мешканці обласного центру (в структурі викидів 40,8 відсотка становлять оксиди вуглецю, 34,4 — діоксид сірки, 8,3 — оксиди азоту); встановлено джерела забруднення і неефективність виконання системи природоохоронних заходів. Розпочато другий етап упровадження пілотного проекту — визначення повної оцінки ризиків на всіх запорізьких підприємствах. Ця робота повинна завершитися ще поточного року. За сприяння облдержадміністрації і мерії Запоріжжя міська СЕС добиватиметься від столичних відомств у 2007 році  переінакшення існуючої системи покарань «ворогів» довкілля і, головне, людського здоров'я.

      Поки що труби над запорізькими гігантами продовжують диміти. Безпроблемно для своїх власників і дедалі відчутніше — для «маленького українця»...