Шахт «імені Кощія Безсмертного» поменшає?
Масове «працевлаштування» у шахтарських містах Сніжному та Торезі у останні роки майже копія рядків із «Кобзаря» — «Жінки навіть з рогачами пішли в гайдамаки». Із тією, звісно, різницею, що дорослі і навіть діти подалися копати вугілля у нелегальних «норах», прихопивши не рогачі, а інший підходящий інструмент. І повністю віднадити їх від цього промислу, що після закриття тутешніх шахт дає можливість заробити «живу копійку», досі нікому не вдавалося. На «копанки» влаштовували облави, загортали їх бульдозерами, проте самодіяльні гірники згодом відновлювали роботу і продовжували свій ризикований промисел, ніби й нічого не сталося. А про причину ось такої «живучості», якій може позаздрити сам Кощій Безсмертний, відомо навіть тутешньому дошкільняті — кожна «копанка» повинна мати не тільки міцну крівлю, а й не менш надійний «дах».