Ліхтарик для дзеркала душі

      Ось так завжди! Замість того, аби радіти чесно заробленій відпустці, вилежуючи боки на золотому пісочку, замість того, аби купатися у найчорнішому (і найбруднішому, напевно...) Чорному морі, мушу бігати по Одесі й шукати офтальмолога, аби з'ясувати, як краще позбутися відчуття піску в очах. І хоча несподіване падіння гостроти зору трапляється зі мною не вперше, я щоразу до нестями лякаюся і біжу до лікаря. Окулісти, щоправда, мало чим допомагають: розкажуть, як робити зарядку для очей, якісь краплі пропишуть. А пояснити, що саме відбувається з моїми очима, не можуть! Тому цього разу я вирішила звернутися до світил офтальмології, які працюють в Інституті хвороб очей і тканинної терапії імені Філатова. Цей заклад, який уже понад 90 років акумулює та виховує найкращих офтальмологів України, добре знають не тільки в нашій державі, а й за її межами. Якщо тут мені не допоможуть, то вже, мабуть, ніде...

      Після оформлення картки я потрапила до діагностичного кабінету, де розглядала у спеціальному апараті намальоване дерево, дивилась на зелений вогник в оточенні червоних цяток, сиділа хвилин 15 у темній кімнаті, а потім слідкувала за траєкторією руху жовтої крапки на круглому полі. Не обійшлося і без традиційного читання літер на таблиці. А потрапивши до кабінету завідуючого поліклінікою Інституту імені В. П. Філатова Сергія Кацана, не втрималася й почала розпитувати...

Українці не платять ні за діагностику, ні за лікування

      — Сергію Володимировичу, які документи потрібні, щоб до вас потрапити?

      — Паспорт. Направлення мати не обов'язково.

      — Тобто будь-яка людина, яка приїздить до інституту з Харківщини чи Закарпаття, може у вас пролікуватися?

      — Так, не має значення, звідки приїжджає пацієнт. Потрапляючи до нас, він отримує амбулаторну картку, відразу ж іде на комплексну діагностику, після чого потрапляє до лікаря певного профілю. Лікар призначає, якщо треба, додаткове обстеження і готує хворого до огляду професором. І все це — упродовж одного дня.

      — Знаю, що кілька років тому люди займали чергу мало не з ночі, аби наступного дня потрапити на прийом до лікаря. Як із цим сьогодні?

      — Так само велика кількість людей хочуть обстежитися й лікуватися в інституті, але ми вирішили це питання: організували діагностичний підрозділ, який допомагає пропускати більше людей, і тим самим ми скоротили час перебування хворого в інституті. За тиждень ми реєструємо близько трьох тисяч відвідувачів.

      — А скільки коштує оформлення картки, діагностика?

      — Обстеження й лікування для громадян України у нас безплатне.

      — Зовсім?

      — Абсолютно. Пацієнти купують самостійно тільки  деякі розхідні матеріали, коли справа доходить до операції: окремі спеціалізовані медпрепарати, яких немає в інституті.

      — Зрозуміло. А куди потрапляє пацієнт після обстеження?

      — Відповідно до рекомендацій, які дав йому лікар, або лікується за місцем проживання, або в інституті в амбулаторних умовах, або ж у стаціонарі. Необхідність госпіталізувати хворого виникає не в усіх випадках. Є захворювання, коли цілком достатньо надати первинну допомогу і рекомендації, які може виконати місцевий офтальмолог. Скажімо, глаукому на початкових стадіях можна лікувати консервативно, за допомогою крапель, і хворий може робити це самостійно. Якщо це запущене захворювання, краплі вже не допоможуть, і пацієнту рекомендують лягти на операцію. Водночас прооперувати катаракту, в принципі, можуть і в районній чи обласній лікарні, й у міських центрах, а пацієнтам з онкологічними захворюваннями просто нікуди більше звертатися, як до нас.

      — А що, буває рак органів зору?

      — Звичайно, як і рак будь-якої іншої частини тіла. У нас є спеціалізоване відділення патоморфології, єдине в Україні, яке вивчає характер новоутворів, що виникають в очах. На жаль, часто бувають складні випадки, коли доводиться видаляти око і замінювати його на штучне...

У нас багато народних цілителів, які обіцяють вилікувати будь-що...

      — Сергію Володимировичу, у вашій практиці траплялися такі випадки, коли до сліпої людини вже через кілька хвилин після закінчення операції повертався зір?

      — Так, якщо оперувати катаракту. Це одне iз захворювань, ефективність лікування якого в медицині посідає провідне місце. У людини мутнішає кришталик, при цьому гострота зору в неї може зменшитись від норми (ста відсотків) до одного-двох відсотків. Лікар видаляє мутний кришталик та імплантує штучну лінзу, і після операції людина знову може бачити. Правда, до ста відсотків зір повертається не через хвилину, а через один—два дні.

      — Один знайомий лікар сказав мені, що якби люди жили по 150 років, катаракта була б абсолютно у кожного. Ви згодні з цією думкою?

      — Авжеж. Це вікове захворювання, і зміни у кришталику починаються вже після 30 років. Структура в очах, яка відповідає за здатність людини добре бачити і далекі, і близькі предмети, втрачає вологу, і всередині кришталика починає формуватися щільне ядро. З віком ця структура втрачає здатність переломлювати зображення, кришталику важче набувати випуклої форми, тож людям у 40—50-річному віці стає дуже некомфортно розглядати близькі предмети. Вони мусять носити «плюсові» окуляри: у 40 років +1, у 50 років +2 тощо. А вже після 60—70 у людей часто розвивається катаракта...

      — Замінити «відпрацьований» кришталик на імплантат — це дуже дороге задоволення?

      — Дивлячись для кого. Ціна за одну лінзу варіюється від однієї до десяти тисячі гривень — залежно від типу імплантату і його виробника.

      — Як часто до інституту звертаються люди, які займалися самолікуванням за народними рецептами чи прислухалися до порад цілителів і таким чином завдавали собі шкоди?

      — Такі випадки були, є і, напевно, будуть. У нас же багато народних цілителів, які обіцяють вилікувати будь-що... Тим часом деякі захворювання — такі, як глаукома чи відшарування сітківки, потребують своєчасної допомоги. Якщо при глаукомі капати в око чай чи ще щось замість адекватного лікування, можна просто осліпнути.

      — До слова, давно хотіла запитати, чи можна покращити зір за допомогою морквяної дієти? Коли я була маленька, мама переконувала мене, що вітамін А дуже корисний очам, тож людина, яка їсть багато моркви, не матиме жодних проблем із зором. Наскільки це відповідає дійсності?

      — Справді, деякі захворювання очей пов'язані з нестачею певних речових, зокрема й вітаміну А. Йдеться про так звану курячу сліпоту, коли люди погано бачать у темряві. Але гострої необхідності посилено гризти моркву чи пити оранжеві соки для профілактики курячої сліпоти немає. А на лікування інших захворювань очей морквяна дієта взагалі ніяк не впливає...

У нашому чудовому морі можна знайти що завгодно!

      — А як ви ставитесь до народних методів лікування очей? — із цим запитанням я звернулася до кандидата медичних наук, лікаря відділення увеїтів (запалення судинної оболонки ока) Олександри Зборовської. — Наскільки адекватним є лікування того ж ячменя міцним чаєм?

      — Ячмінь — це запалення залози всередині повіки. Фактично це прищик, який визріває, прориває, і все проходить. Чаєм його можна промивати, а ще — відварами трав: ромашкою, календулою, якщо немає алергії, звичайно. Або зайти до аптеки й купити будь-який антибіотик, який можна капати в очі. До медика, звичайно, краще звертатися з будь-якими проблемами, але якщо такої можливості немає, в екстреній ситуації можна вдатися до самолікування. І тут треба запам'ятати основний принцип: ячмінь можна гріти тільки до появи гнійної голівки. У нас усі дуже люблять вигрівати ячмені, не розбираючись, до якої стадії це допомагає. Коли він тільки з'явився, можна погріти, і він пройде або швидше визріє. А коли бачите гнійну голівку, гріти не можна!

      — А що буде?

      — Часто це закінчується розлогим важким запаленням усієї повіки. Або ж з'являються численні ячмені, яких доводиться позбуватися хірургічним шляхом.

      — Який жах... Тоді інша ситуація: очі почервоніли й набрякли, страшенно болять, а до лікаря дістатися неможливо. Що робити?

      — Причин усіх цих проблем може бути дуже багато: алергійне запалення кон'юнктиви ока чи запалення, викликане вірусами або бактеріями.

      — Скажіть, а в нашому чудовому Чорному морі можна якусь заразу підхопити?

      — У нашому чудовому морі можна знайти все, що хочеш! Як правило, це бактеріальні та вірусні кон'юнктивіти, збудниками яких є бактерії, ентеро- та аденовіруси. Якщо після купання очі почервоніли, болять, треба йти до лікаря. Але якщо людина змушена займатися самолікуванням, вона у жодному випадку не повинна капати дексаметазон.

      — Чому?

      — Це дуже поширені ліки, один із найпотужніших протизапальних препаратів в усій медицині. Але при непрофесійному підході препарат може зашкодити. Якщо запалення викликала бактерія — краплі допоможуть, а якщо вірус — тільки гірше зроблять: у пацієнта почнеться запалення роговиці... Також не можна використовувати краплі, до складу яких входить антибіотик разом із дексаметазоном.

      — Наприклад?

      — Той же софрадекс. Дуже всі його люблять...

      — І я люблю! У мене в аптечці завжди лежать ці краплі... Коли їх не завжди можна використовувати, то що тоді?

      — Будь-який антибіотик, який капають в очі, і будь-який негормональний протизапальний засіб. Скажімо, краплі, які містять диклофенак натрію — від них точно гірше не стане.

Світло замінить антибіотики?

      — Пані Олександро, я знаю, що ви та ваші колеги не лише лікуєте пацієнтів за традиційними методиками, а й розробляєте нові підходи в офтальмології. Можете розповісти про один із таких проектів?

      — Можу, тільки швиденько, — посміхається лікар. — За 10 хвилин нам із колегою треба йти до лабораторії і проводити експеримент, пов'язаний із проблемами запалення очей.

      — Цікаво, а що саме ви будете робити?

      — Обробимо культури деяких бактерій та грибків сумішшю відомих препаратів (не антибіотиків!), а потім будемо опромінювати зразки спеціальним світлом. Якщо ми все розрахували правильно, то мікроорганізми загинуть, отже, можна буде говорити про ефективність нового напряму в офтальмології, розробка якого здійснюється в нашому інституті. Йдеться про фотодинамічну антимікробну хіміотерапію — спосіб лікування, покликаний допомагати пацієнтам з інфекційними захворюваннями ока.

      — Але ж, наскільки я знаю, різноманітні інфекції, в тому числі й оболонок ока, лікують за допомогою антибіотиків. Навіщо вам новий метод?

      — Останнім часом у світі склалася така ситуація, що більшість сучасних антимікробних препаратів уже не є достатньо ефективною. Дослідники постійно розробляють нові антибіотики, досить швидко з'являються стійкі до препаратів штами мікроорганізмів, у пацієнтів розвивається резистентність, терапія не дає очікуваного результату, і все треба починати спочатку... Сьогодні науковці висловлюють думку, що зусилля зі створення нових антибіотиків — це Сизіфова праця. Тому медики виступають за вплив на будь-які мікроорганізми — і бактерії, і віруси, і грибки — іншими способами.

      — У світі вже є напрацювання в цьому напрямі?

      — Поки що тільки на рівні лабораторних розробок. Даних про їхнє використання у клініці поки немає, принаймні на заході. У росіян, щоправда, є клінічні роботи щодо застосування нового методу при хронічних тонзилітах, але не в офтальмології. Тим часом хворих з інфекційними ураженнями очей приходить на прийом дуже багато: починаючи від звичайного кон'юнктивіту, з яким хоча б раз у житті стикався кожен із нас, і закінчуючи найважчими запаленнями. І тут постає головна проблема — офтальмолог не може чекати на результати бактеріологічних досліджень.

      — Чому?

      — Тому що попередній результат баклабораторії з'являється за добу, а кінцевий — із зазначенням чутливості до антибіотиків — аж через тиждень. А лікар у більшості випадків не може чекати навіть добу, лікування треба призначати відразу! Зволікання може призвести до вельми неприємних наслідків...

      — Ну що ж, бажаю успіху в експерименті! Сподіваюся, завдяки вашим зусиллям офтальмологи отримають новий спосіб лікування інфекції очей.

мікроорганізми — і бактерії, і віруси, і грибки — іншими способами». (Фото автора.)