Активісти «Студентського братства» продовжують свою акцію під стінами Верховної Ради. Їхній маленький табір розширився до чотирьох наметів, а до протесту приєдналися небайдужі з різних регіонів України. Вчора «братчики» вирішили добиватися своїх вимог — розпуску парламенту й недопущення «синього» реваншу — більш радикальним методом: голодуванням.
Пам'ятається, Соціал-національна партія України, очолювана Олегом Тягнибоком, перейменувалася на ВО «Свобода», аби не псувати своїм радикалізмом та «профашистською» назвою імідж партнерів із «Нашої України», зокрема й Віктора Ющенка. Але ніша, пов'язана з такою цікавою назвою, залишалася порожньою недовго. В Україні ведеться робота зі створення Націонал-соціалістичної партії, тобто повної тезки нiмецького партійного утворення на чолі з Адольфом Гітлером. І де — в Донецьку!
Верховна Рада не розпущена, Прем'єр-міністр не призначений, «широка» коаліція не створена і, головне, меморандум про національну єдність, названий Універсалом, не підписано — такими «плідними» були попереднi підсумки «круглого столу» станом на понеділок. І це — незважаючи на те, що в напружених переговорах пройшла вся п'ятниця і навіть шмат суботи включно з проміжною ніччю: найперші політики держави (насамперед — Голова Верховної Ради Олександр Мороз і лідер Партії регіонів Віктор Янукович, до яких час від часу приєднувався хтось із «нашоукраїнців»), почергово усамітнюючись із Президентом у маленькій кімнаті поруч із його кабінетом, намагалися досягти компромісу. У цей час їхні колеги сиділи в залі з велетенським круглим столом і читали газети, нудилися або розважали одне одного світськими бесідами. Вчора лідери говорили вже без «сторонніх»...
Минулої п'ятниці Шевченківський районний суд Києва приступив до розгляду позову, поданого головою СБУ Ігорем Дріжчаним, його відомством та екс-головою СБУ Володимиром Радченком до газети «Україна молода». Дивно, але початок цього судового процесу став цілковитою новиною для відповідача, тобто для самої газети. Фактично i сторона позивача, i Феміда зібралися й зметикували на двох, що не може не обурювати. З іншого боку, це породило сумніви в неупередженості та об'єктивності самого суддівства.
