Дотепер історики не зійшлися на єдиній думці щодо року народження рогатинської попівни, відомої з легенд і літературних творів як Настя Лісовська, а з офіційних історичних хронік — Роксолана-Хуррем. Оскільки не збереглося жодного документа у львівських архівах та громадських актових книгах, найвірогіднішим часом народження дружини повелителя могутньої Османської імперії Сулеймана Пишного, на переконання провідних українських «роксоланознавців», зокрема Агатангела Кримського та прикарпатського академіка Володимира Грабовецького, можуть бути або 1505-й, або 1506-й роки.
— Чомусь в Україні, можливо, через політичне перенапруження, півтисячолітній ювілей Роксолани залишається майже непоміченим, — стверджує в розмові з кореспондентом «УМ» Володимир Грабовецький. — Відділ східнознавства Київського національного університету планував перекласти і видати англійською, німецькою та турецькою мовами мою книжку «Роксолана-Хуррем та її історична доля», однак ці наміри поки що не реалізувалися. Ініціативу мусимо виявляти на батьківщині славної українки. Трохи більше як через місяць, у вересні, хочемо в Івано-Франківську провести міжнародну конференцію істориків щодо наукового обгрунтування важливої політичної ролі та виняткових дипломатичних здібностей Роксолани-Хуррем, якi серйозно вплинули на життя Європи ХVІІ століття. Я збираюся ще раз ретельно переглянути всі тогочасні історичні документи, зокрема донесення послів Венеціанської Республіки зі Стамбула, аби встановити історичну правду.
Тим часом у виставочному залі меморіального музею імені Олекси Довбуша в Івано-Франківську розгорнуто виставку експонатів з особистої колекції Володимира Грабовецького, присвячену 500-річчю від часу народження Роксолани. Тут виставлені копії найвідоміших портретів і гравюр султанші українського походження, печатка міста Рогатина ХVІІ століття та інші цінні речі.