Нехай собі росіяни хизуються «гидкими каченятами» на кшталт Каті Пушкарьової. Українці послідовно демонструють гарний смак, знімаючи в серіалах лише красивих жінок. Так, прем'єра серіалу «П'ять хвилин до метро» (канал «1+1») дала шанс телеведучій Маші Єфросиніній скуштувати акторського хліба. Амплуа «розлучниці» не позначилось на її шаленому бажанні зіграти в кіно. Машина героїня з «П'яти хвилин до метро» — єдина незаміжня та цілком модернова дівчина. Щоправда, з цілком традиційними уявленнями про жіноче щастя: сім'я, діти, кухня і коханий чоловік. Чи розбудує «серійна» Маша власне щастя на чужому нещасті, дізнаються лише стоїки, які витримають усі 100 серій фільму. А в житті Маша нещодавно отримала довгоочікувану, хоча й нетривалу відпустку.
— Здається, ви встигли побувати в Юрмалі ще до того, як «1+1» поїхав туди робити щоденні спецрепортажі з «Нової хвилі»?
— Так. Ми їздили туди разом із чоловіком. Це була акція однієї авіакомпанії і чудова нагода кілька днів віч-на-віч поспілкуватися зі своєю половинкою. Здається, сама природа нам співчувала, і в Ризі було так тихо! Навіть листя на деревах не ворушилося — ніщо не порушує спокою латишів. У Юрмалі довелося спостерігати серйозну підготовку до фестивалю. Цього року він ювілейний, і я навіть пошкодувала, що не потраплю на сам конкурс — там такий сценарій! Така кількість західних зірок! А чого вартий Басков у ролі ведучого!..
— Може, хоч бурштин вас утішив?
— Звичайно! Я привезла його всім своїм подружкам. Тим більше що в Юрмалі це вже справжній бізнес — багато гарних прикрас. Хотілося всі собі й залишити.
— Як відреагували друзі на ваш акторський досвід?
— Ой, як дізналися, що я граю в серіалі, інакше як «Привіт, кінозірка!» не вітаються. Частіше за все називають Вікторією Руффо. Не називають хіба що «Просто Марією», бо я з нею не асоціююсь. Але хотілося б так само довго, як ця латиноамериканка, зворушувати серця глядачів. Тим більше що і мої найближчі друзі далекі від шоу-бізнесу. Саме тому з ними так тепло і добре. З ними я відволікаюся від роботи. Взагалі, Маша — це щось одне, а її робота — щось інше. Про останнє мені зазвичай нагадує тільки телефон.
— Легко погодилися на таку кабалу, як 100 серій?
— Та хіба ж я знала?! (Сміється). Я весь час прошу сценаристів переглянути активність моєї героїні. Вже відзнято 50 серій — вона має право на відпустку! Хай відправлять її у якесь відрядження. Бо єдине, про що я мрію, — це виспатися.
Кіра ТІБЕТ.