Удар з небес

Горе на вулиці Святковій

      Спекотний день 11 липня не передвіщав нічого страшного в родині Лідії Михайлівни та Олексія Васильовича Суслів. Навпаки, це літо видалося радісним для цієї вже немолодої пари. До них з далекого Норильська приїхали улюблені онуки: 20-річний Альоша та 9-річний Антон. Олексій — особлива гордість дідуся з бабусею, студент Санкт-Петербурзької академії, — приїхав до Ріпок  на канікули.

      — Після обіду ми пішли на город, він у нас на вулиці Святковій, — розповіла Лідія Михайлівна, — приїхали на город і онуки — Альоша з Антошею і Саша (17-річний Саша Пушок — ще один онук Лідії Михайлівни, мешкає в Ріпках. — Авт.). Я стала полоти картоплю, а хлопців попросила накосити трави кроликам. Було дуже спекотно. Раптом наш собачка Джек — він крутився біля мене, почав дуже нервувати, гавкати і скавчати. Джек дуже боїться грози. Я підняла голову вгору. Небо було чисте, лише невеличка хмаринка наближалася, ну така, може, як три футбольні м'ячі. Я поглянула ще на хлопців, вони вже накосили трави і збирали її, та стала далі сапати. Аж раптом стався страшної сили удар.  А собака гавкає, аж захлинається. Дивлюсь, а моїх хлопців не видно — я відчула щось недобре і побігла до них.

      Коли бабуся підбігла до онуків, то побачила страшну картину: брати лежали на землі поряд, але головами в різні боки. Саша намагався відповзти з цього місця, а Альоша бився в конвульсіях, у нього з рота йшла піна. У маленького Антоші, який прибіг з бабусею, від потрясіння почалася істерика. Шокована побаченим, Лідія Михайлівна мало що пам'ятає з того, що відбувалося далі. Але їй врізалося у пам'ять те, у якому стані був її старший онук.

      — У Альоші футболку неначе навпіл через усе тіло перерізало. У нього на шиї був золотий ланцюжок з освяченим хрестиком та медальйончиком, який я йому подарувала як оберіг. Ланцюжок з медальйоном розплавилися, мов віск. Хрестик залишився цілим, тільки дужка обгоріла. А там, де він висів на грудях, з'явилися  чотири крапки у вигляді хреста.

Удар був такий, що на будiвництвi робiтники з риштувань попадали

      Антон розповів, що напередодні йому приснилася кульова блискавка, яка загрожувала комусь із його знайомих. Хлопчик каже, що передбачення у нього вже з'являлися й раніше. Якось йому наснилося, що він зламав ногу, і це насправді з ним сталося через кілька днів.

      На допомогу  бабусі та хлопцям прибігли дві сусідки: Наталія Войтешенко,  співробітниця районної СЕС, та Олена Очерет, медсестра районної лікарні.

      — Ми з Оленою після обіду пололи на своїх городах, — розповідає Наталія Войтешенко. — Бачили, як на городі Лідії Михайлівни працювали хлопці. Аж раптом почули страшний удар. Такий сильний, що поряд на будівництві робітники з риштувань попадали. Я кажу Олені: «Пішли додому антени від телевізорів відключимо, бо ж гроза може початися. Сходили, відключили, і тільки-но я вийшла з хати, як почула на городі страшний крик. Вибігла на город, а там собака скавчить і Лідія Михайлівна над хлопцями припадає. Я кажу Олені: «Не дай Бог щось сталося з хлопцями. Ти біжи до них, а я викличу швидку допомогу. Викликала і сама побігла на город, бачу, там Саша і Альоша лежать, і тітка Ліда з Антошею кричать. Олена намагалася допомогти, вона закидала Альошу землею, почала йому робити штучне дихання. А я намагалася заспокоїти Антошу.

На межі життя і смерті

      Карета «швидкої допомоги» приїхала буквально через кілька  хвилин. Фельдшер Людмила Романенко розповіла, що після удару блискавки у Альоші було обличчя темно-фіолетового кольору і на ключицях дві фіолетові плями розміром з долоню. У хлопця не билося серце, і вона разом з Оленою Очерет стала відразу намагатися вивести постраждалого з такого стану. Олена робила штучне дихання, Людмила — непрямий масаж серця. Дорогою до лікарні Альошине серце також зупинялося. Коли хлопців привезли до лікарні, Олексія відразу ж занесли до реанімаційного відділення.

      За словами завідувача відділення Олександра Фролова, хлопця привезли у стані клінічної смерті. «Стан потерпілого був дуже важкий, — говорить лікар. — Він не дихав, пульсу не було. Ми зробили прямий укол адреналіну в серце, провели всі процедури. Нам вдалося змусити запрацювати серце і легені хлопця. Він почав дихати, у нього з'явився пульс. Але до свідомості він так і не прийшов».

      Тим часом інші лікарі виводили з шокового стану Сашка.

      Наступний день змін у важкому стані Олексія не приніс. Після консультації із фахівцями з Чернігова хлопця реанімобілем було відправлено до реанімації Чернігівської обласної лікарні, де він зараз і перебуває. Поряд з Альошею і його батьки. За словами в. о. завідувача реанімаційного відділення обласної лікарні Василя Романенка, стан хлопця залишається дуже тяжким.

      — Я працюю лікарем уже двадцять років, — сказав Василь Романенко, — і у моїй практиці це перший випадок такого тяжкого ураження. Електрична петля пройшла тілом хлопця від правого плеча до нижньої частини живота. Я не можу зараз давати жодних прогнозів — стан хворого, повторюю, дуже важкий. Але ми робимо все, що в наших силах, щоб його врятувати.

      Ми запитали у Василя Романенка, що необхідно робити під час першої допомоги потерпілим від удару блискавки, чи дійсно треба уражених обкидати землею.

      — Закопувати у землю потерпілих не треба — це не допомагає. Перш за все необхідно провести реанімаційні заходи: звільнити дихальні шляхи, зробити штучне дихання та непрямий масаж серця. І, звичайно ж, терміново звернутися по допомогу медиків. 

ДОВІДКА «УМ»

      За даними обласного управління МінНС, з початку року в Чернігівській області удари блискавки стали причиною 11 пожеж, тільки в липні їх уже налічується шість (за весь минулий рік у результаті ударів блискавок сталося 19 пожеж). А 23 червня  на полі біля Новгорода-Сіверського блискавка вбила 14-річну дівчинку.