Дешевенькi крила

02.12.2003

      Під час одного прийняття в розмові з угорським дипломатом, я поцікавився, чому його країна погодилася піти за прикладом поляків і запровадити для наших громадян безкоштовні візи. Відповідь була доволі несподіваною для мене: окрім врахування інтересів угорської меншини на Закарпатті та прибутків від українських туристів, дипломат сказав, що бюджет його країни отримує значне поповнення за рахунок коштів тих громадян України, які користуються послугами аеропорту в Будапешті. Виявляється, що авіаквитки в наших західних сусідів коштують дешевше, а пропозиція авіасполучень значно багатша, ніж у київському Борисполі. Тож Будапешт є для українців авіавікном у світ. Схоже, невдовзі для тих українців, які можуть собі дозволити подорожувати світами, з'явиться ще одне дешевше та привабливіше авіавікно в Європу — Варшава.

      Польська преса, зокрема «Газета виборча», жваво коментує появу перших у цій країні low cost airlines, тобто «дешевих авіаліній». Їх вигадали американці, й першою такою авіакомпанією була Southwest Airlines. Найвідомішими в Європі «дешевими авіалініями» є Ryanair i EasyJet. Пасажири, які користуються їхніми послугами, платять у кілька, або і кількадесят разів менше за політ за тим же маршрутом, що його здійснюють престижні авіаперевізники, наприклад «Ейр Франс», «Бритіш Ейрвейз» чи «Люфтганза».

      За рахунок чого ж відбувається таке фантастичне зниження ціни польоту? Передусім, завдяки відмові від усіх можливих супутніх польоту витрат. Пасажир, який хоче летіти дешево, не побачить в літаку відділення бізнес-класу, під час рейсу його не пригостять обідом, алкогольними і безалкогольними напоями, він не отримає дармових газет і журналів. Більше того, пасажир не побачить навіть традиційного авіаквитка, бо його не існує. Замовлення місць здійснюється через інтернет або агента-посередника. В останньому випадку потрібно доплатити незначну суму за його послуги. Таким чином «дешеві авіалінії» заощаджують великі кошти на утримуванні приміщень та оплаті додаткового обслуговуючого персоналу. Іншим джерелом заощаджень є те, що авіарейси здійснюються не з великих міжнародних аеропортів, а з менших, розташованих трохи далі від великих міст. Наприклад, звичайні авіалінії здійснюють вильоти з аеропорту ім. Шарля де Голя в Парижі та приземляються в Хітроу, поблизу Лондона. «Дешеві авіалінії» вилітають iз менших аеропортів, які розташовані за кільканадцять чи кількадесят кілометрів від Парижа, і приземляються у так само віддалених від Лондона аеропортах Станстед або Лутон. При цьому «дешеві авіалінії» платять аеропортам значно менше. А пасажир iз Лондона може злітати до Парижа і назад за ціну 4—5 пачок сигарет. Звичайно, що пасажирам доводиться витрачати додаткові кошти, щоб дістатися до міста. Але якщо врахувати, що аеропортний збір iз пасажирів у маленьких аеропортах також менший, то оплата за наземну дорогу до міста також певним чином компенсується. «Дешеві авіалінії» максимально використовують наявний авіапарк. Кожен літак перебуває щодоби в повітрі приблизно десять годин, стоянки в аеропортах для висадки та завантаження пасажирів тривають лише півгодини. Єдине, на чому не заощаджують «дешеві авіалінії», так це на безпеці польотів: це святе для будь-якої авіалінії.

      Кожна «дешева авіалінія» спочатку зазнає збитків, оскільки пасажири не дуже довіряють новачкам на ринку. Вони стають рентабельними при 70 відсотках завантаженості пасажирських місць літаків, а при 80 відсотках зайнятих місць перевезення вже є доволі прибутковим. Найбільш вдалі з європейських «дешевих авіаліній» — британські Ryanair — мають показник завантаженості, що становить 90 відсотків. Компанія проводить доволі агресивну політику на ринку, продає окремі квитки навіть за символічною ціною один фунт стерлінгів. Утім середня ціна квитка на європейських «дешевих авіалініях» становить 85 євро.

      «Дешеві авіалінії» не здійснюють міжконтинентальних рейсів, тобто не лають до Америки чи Австралії. Але саме вони обслуговують більшу частину авіаперевезень з Європи до курортів та міст Північної Африки (Єгипет, Туніс, Марокко), що значно знижує вартість літнього чи зимового відпочинку. Особливо популярні так звані польоти вихідного дня, коли тисячі європейців вирушають на день-два погуляти Лондоном, Парижем, Берліном, Барселоною чи Прагою. Хто для шопінгу, хто — для оглядин історичних пам'яток, а хто — і просто переглянути цікаву виставу в театрі чи концерт. При цьому квиток на концерт чи до театру коштує інколи дорожче, ніж політ літаком в обидва кінці.

      Починаючи з 15 грудня з Варшави до Лондона можна буде долетіти за 150 злотих, тобто менше, ніж за 40 доларів. З цього дня на ринку авіаперевезень Польщі розпочнеться цінова революція, заявив на спеціальній прес-конференції директор першої в Польщі «дешевої авіалінії» Airpolonia.com Ян Літвінський. Ця авіакомпанія також розпочне з 8 грудня здійснювати внутрішні авіарейси на трасах Варшава—Гданськ та Варшава—Вроцлав за 19 злотих 90 грошей. Це для поляка дешевше, ніж сходити удвох до кінотеатру чи дістатися до цих міст потягом чи автобусом. Детальніше про компанію, ціни перевезень та плани відкриття рейсів до інших міст Європи і Африки можна дізнатися за адресою: www.airpolonia.com. З жалем доводиться констатувати, що відкриття ліній до міст України наразі не планується.

      Початок діяльності Аirpolonia.com є початком фактичної лібералізації ринку авіаперевезень Польщі та жорсткої конкурентної боротьби за пасажирів і, що з цього випливає, — зниження цін перевезень. Навіть незаможні люди отримують можливість відвідувати інші міста та країни. «Дешеві авіалінії» відбирають пасажирів у залізниці та в автоперевізників. Парадокс, але вони не є конкурентами звичайним «дорогим» авіалініям. Хто літав iз комфортом, той і надалі від нього не відмовиться.

  • Блакитне око лагуни

    В Уругваї щойно здали в експлуатацію міст, який проліг через дивовижно мальовничу лагуну Гарсон. Він з’єднує 25-тисячне місто Роча з 65-тисячним містом Мальдонадо на південно-східному узбережжі країни, які є столицями однойменних департаментів. >>

  • Оце так надуло

    Данія зміцнила своє світове лідерство у галузі використання вітрової енергетики: 42,1% від всієї виробленої в країні енергії походить з вітрових електростанцій. Тепер головною амбіцією Данії є повна відмова від видобутих із надр землі джерел енергії. «2015 рік був значно вітрянішим, ніж у середньому попередні роки. >>

  • Як умру, то передайте...

    Президент Польщі Анджей Дуда під час симпозіуму Польського товариства трансплантації підписав декларацію про наміри, згідно з якою у випадку смерті його органи будуть передані для трансплантації. До подібних дій голова польської держави також закликав інших поляків, повідомляє сайт Польського радіо. >>

  • Метро для валізи

    Відомо, що Швейцарія має найрозвиненішу в світі систему громадського транспорту. А тепер у цій альпійській країні хочуть створити ще й вантажне метро для приватних речей громадян, повідомила швейцарська інформагенція swissinfo.ch. Цю ідею вважають одним із найамбітніших інфраструктурних проектів, які будь-коли обговорювалися у Швейцарії. >>

  • Таємниця дев’ятої планети

    Вчені Каліфорнійського технологічного інституту Майкл Браун і Костянтин Батигін (виходець із Росії) навели докази існування гігантської планети на околицях Сонячної системи, маса якої перевищує земну приблизно в 10 разів, а період обертання навколо Сонця (планетний рік) становить приблизно 10-20 тисяч років, повідомляє Бі-Бі-Сі. >>

  • Де лиш не ступить нога жінки

    Ще півстоліття тому ніхто і не подумав би, що жінки можуть брати участь у космічній програмі. Тоді на прохання однієї з американок надати їй можливість пройти тренувальний курс із підготовки космонавтів (чи астронавтів, як говорять у США), НАСА відповіла, що не має у своїх планах намірів набирати жінок. >>