І хліб, і до хліба
Станом на 23 травня, за інформацією прес-служби Мінагрополітики, ярі зернові та зернобобові культури з кукурудзою при прогнозі 7,3 млн. га посіяли на площі 7 млн. га, суттєво перевершивши минулорічні показники. >>
Бюджетне сито: скільки грошей не черпай, усе порожньо
02.12.2003
Трагічнішого бюджету, ніж проголосований у минулий четвер, селяни за роки незалежності ще не мали. Перш за все, п'ять разів Комітет з аграрної політики і земельних відносин розглядав питання збереження нинішньої, пільгової системи оподаткування для сільгоспвиробників, зокрема повернення податку на додану вартість селянам, проте прийнятим бюджетом це питання неврегульоване. Звичайно, у п'ятницю фракція Аграрної партії начебто домоглася прийняття відповідного закону, зберігши схему повернення ПДВ, але тепер потрібно вносити зміни до бюджету. Питається, навіщо було приймати головний фінансовий закон на 2004 рік, щоб його одразу ж змінювати? На жаль, голоси аграрників стали вирішальними у цьому абсурдному процесі...
Це далеко не єдина вада бюджету. 9 вересня ми слухали звіт уряду щодо надзвичайно болючого питання — продовольчої безпеки країни — проте жодних висновків ні з того засідання, ні з ситуації, що склалася на аграрному ринку, розробники законопроекту не зробили. Ми сьогодні судимо віце-прем'єрів за неправильну аграрну політику і водночас у бюджеті-2004 знову закладаємо таку систему, що якщо буде неврожай, когось доведеться судити, і якщо буде урожай, знову когось судитимемо. Прийнятий закон не передбачає фінансування створення ринкових механізмів на зерновому ринку, ми знову даємо сигнал, що держава не займатиметься інтенсивними закупівлями збіжжя, бо ні для Держрезерву, ні для ДАКу «Хліб України» не передбачені бюджетні кошти на інтервенції, на заставну закупівлю зерна.
Окрім того, ми надзвичайно сильно «підрізаємо» експорт сільгосппродукції і продуктів харчування. Частина ІІ статті 77 бюджету передбачає, що аграрним експортерам не повертатимуть, як і іншим, податок на додану вартість. Це означає, що селяни отримуватимуть на 20 відсотків нижчу ціну, ніж вона могла бути, адже експортери додаткові витрати просто змушені перекладати на виробника.
Технічної політики в бюджеті-2004 взагалі немає, бо не передбачено компенсації на складну сільськогосподарську техніку. Це питання ось уже три роки ставить аграрний комітет, проте нас не чують. Складається враження, що спеціально блокується вітчизняне машинобудування, шляхи підвищення конкурентоздатності та якості нашої техніки, можливості для оновлення машинно-тракторного парку, який морально застарів майже на 80 відсотків!
Відомо, якою сьогодні є ситуація в соціальній сфері села. Згідно із низкою діючих законів, на 30 відсотків капітальне будівництво на селі мала б фінансувати держава, проте у бюджеті коштів немає. Повністю ігноруються бюджетом фермерські, особисті селянські господарства, хоча в цьому році ми прийняли закон, згідно з яким їх держава мала б підтримувати.
Не дочекалися грошей меліоратори. За Земельним кодексом, на «лікування», охорону земель слід виділяти 450 мільйонів гривень, а бюджетом передбачено... 10 мільйонів. Це просто знущання. Ми губимо землю для майбутніх поколінь. «Аграрна» сума начебто більша, ніж торік — 1,9 мільярда гривень, проте ефективність статей, на які її виділили, буде низькою. Виділяти ці кошти — все одно що черпати ситом воду — результат однаковий. Так що стагнація сільського господарства тільки поглиблюватиметься.
Іван Томич,
голова Комiтету ВР з питань аграрної політики і земельних відносин
