Краще бути зубастими, аніж голодними

      Мінекономіки на чолі з успадкованим від «регіоналів» Арсенієм Яценюком намагається до останнього демонструвати започаткований «помаранчевим» урядом стиль відкритості у своїй роботі. Головне економічне відомство минулого тижня провело публічний звіт про свою діяльність у першому півріччі і для виконання цієї місії делегувало на зустріч з пресою першого заступника міністра Сергія Романюка. Окрім оприлюднення власне макроекономічних висновків і прогнозів, журналістів ознайомили з тим, як реалізуються стратегічні пріоритети Мінекономіки. Це — створення умов стабілізації економіки, завершення підготовки вступу до СОТ та захист вітчизняного товаровиробника. Ясна річ, кожен із цих напрямів при детальному розгляді можна було б піддати досить критичному, прискіпливому аналізу, залучивши до цього підприємців і промисловців. Тим паче, якщо врахувати, скільки разів міністерство переглядало свої макроекономічні прогнози, переходячи від глибого песимізму до помірного оптимізму. Але попри все українська економіка, починаючи з квітня, почала демонструвати зростання.

      До своїх «плюсів», завдяки яким вдалося прокласти місток до стабілізації, Мінекономіки зараховує ініціативу щодо прийняття 8 лютого урядової постанови про встановлення терміном на 5 років граничної ціни для всіх споживачів у 110 доларів без включення ПДВ та вартості транспортування газу. «Це привнесло певну стабілізацію в роботу підприємств, — зазначив Сергій Романюк, зауваживши, що перед прийняттям постанови Мінекономіки провело зустріч з асоціаціями вітчизняних товаровиробників для з'ясування позицій щодо ціни на «блакитне паливо». Заступник міністра заявив, що, судячи з економічних показників за перше півріччя, виробники пристосувалися до нових цін на газ, які зросли більш ніж удвічі. Утім з цим висновком пан Романюк, напевне, дещо поспішив, тому що, згідно з офіційнимим висновками Мінекономіки, які розміщено на відомчому сайті, основні випробування для промисловості ще попереду. «Вагомим фактором, вплив якого на розвиток промисловості стане більш відчутним із наближенням зими та накопиченням боргів за використані та несплачені енергоносії, поряд із зовнішнім попитом, залишиться ціна на природний газ», — зазначається на сайті. Цими днями, за інформацією пана Романюка, відомство перевіряє весь ланцюжок ціноутворення на імпортний газ, аби зробити процес максимально прозорим.

      Російський вектор у діяльності Мінекономіки пан Романюк не вважає достатньо опрацьованим, хоча відомство і підготувало проект Стратегії зовнішньоекономічних відносин з РФ на 2006-2007 роки. З політикою Москви тут пов'язують низку факторів, які негативно впливали на динаміку ВВП. Це, насамперед, підвищення ціни на природний газ, що призвело до уповільнення темпів виробництва в низці галузей. Скажімо, у собівартості продукції хімічної промисловості «блакитне паливо» займає 40-65 відсотків. Як наслідок, у першому півріччі в цьому секторі економіки відбулося скорочення обсягів виробництва на 1,9 відсотка проти зростання на 12 відсотків у 2005 році. Крім того, через невирішеність проблем у торгових відносинах з Росією зазнали втрат експортери. Зокрема, було подовжено заборону імпорту українських продовольчих товарів до Росії. Обмежувальні заходи з боку російського Міністерства економічного розвитку і торгівлі відчули на собі також вітчизняні виробники металопродукції. До цього додалася втрата традиційних ринків збуту металопродукції на інших ринках. Отож, за підсумками першого півріччя, в зовнішній торгівлі темпи зростання імпорту випереджали темпи зростання експорту. У результаті від'ємне сальдо торгівлі товарами сягнуло 2,6 мільярда доларів, тоді як за аналогічний період минулого року воно було позитивним у сумі понад 771 мільйон доларів.

      Для наших ринків це було відчутним шоком. І міністерство вирішило бути «зубастим». Під тиском обставин тут визріли нові управлінські рішення щодо того, як краще захищати інтереси вітчизняного виробника. Створили два нових департаменти — з антидемпінгових розслідувань та із захисту внутрішніх ринків від недобросовісного імпорту. До Європейської комісії міністерство передало заяву щодо розслідування проти наших виробників безшовних труб. А стосовно масованого імпорту відомство розпочало шість власних розслідувань. У цьому переліку здебільшого — назви російських компаній, які завозять в Україну сталеві троси і канати без покриття, залізорудний концентрат, сірники, азбестоцементні гофровані листи, шини для автомобілів. Минулого тижня Україна запровадила попереднє антидемпiнгове мито в розмiрi 32,63 вiдсотка на iмпорт сталевих тросiв i канатiв з Росiї. Є також спеціальне розслідування щодо імпорту кулькових підшипників і трикотажних полотен незалежно від країни походження або експорту. В усіх цих випадках Мінекономіки вбачає прояв недобросовісної конкуренції.