Дивне прізвище — Пояцика, зате «золоте»

      П'ять медалей збірної України на чемпіонаті Європи важко не назвати успіхом. Однак не варто однозначно приписувати це досягнення чиновникам із Федерації боксу — вони своїми залаштунковими сутичками віддаляють п'єдестал, а не наближають його. З іншого боку, є в конкуренції регіональних боксерських шкіл — якщо вона відбувається в рингу, а не поза ним — і позитив: жорстке суперництво областей за визначенням делегуватиме від нас на міжнародну арену конкурентоспроможних бійців. Питання ж, на якій стадії їх там зупинять, дуже часто залежить від авторитетності керівників офіційної делегації. Як довів Пловдив-2006, ФБУ в цьому сенсі ще зростати й зростати. Бодай до рівня росіян, які виграли у дев'яти фінальних боях з одинадцяти.

      Цей показник наших сусідів не був би таким вражаючим, якби не потрійна перемога над українцями у півфіналах. У кожному з поєдинків за участі наших співвітчизників (усіх, як на замовлення, звати Олександрами) судді не помічали зароблені ними очки. Як підрахували фахівці (звичайно, наші) у Ключка з Миколаєва не зарахували третину результативних ударів, і він поступився за очками — 29:42. Стрецький із Дніпропетровщини теж поступився росіянину Баланову лише за очками — 11:31 — за аналогічного обліку ударів. Лише останній з Олександрів — кримчанин Усик — свій бій Коробову програв за явної переваги суперника.

      За своїх легших товаришів помстилися важчі українці. Представник донецької школи боксу Ісмаїл Сіллах (категорія до 81 кг) достроково завершив півфінальний поєдинок із румуном Константином Беженару, а Денис Пояцика з Кременчука (до 91 кг) у четвертому раунді таки «добив» азербайджанця Елвіна Алі-заде.

      Здавалося, що на «золото» більше шансів у досвідченого Сіллаха, але він, як і на чемпіонаті світу, задовольнився «сріблом». У фінальному поєдинку Ісмаїла з росіянином Артуром Бітербієвим судді нарахували 34 удари проти 23 на користь північного сусіда.

      І все ж дебютант національної збірної України Пояцика не залишив нас без першого місця на Євро-2006. Більше того, його поєдинок із росіянином Романом Романчуком став єдиним фіналом на турнірі, який завершився достроково. Уже в третьому раунді 21-річний боксер із Полтавщини змусив визнати його очевидну перевагу над 28-річним опонентом, який свого часу розпочинав оволодівати азами боксу у Львові.

      Одна золота, одна срібна й три бронзові медалі — це, сподіваємось, лише початок перемог нашої омолодженої збірної на міжнародній арені.