Війна: поза досвідом класики
Іще 2014-го рецензіями на воєнну прозу пішло гуляти камлання: «Де наші Ремарки і Гемінґвеї?». >>
Шляхи літературні незбагненні. І нехай у книжковій індустрії працює розгалужена система літературних агентів, видавничих монополій, піар-технологій, магічну дію тексту на людину ніхто ніколи не відмінить. Ось вам історія одного перекладу. Молода університетська викладачка з Польщі Анна Кожевньовська-Бігун кілька років тому приїхала до Львова, зайшла в книгарню і попросила продавця порекомендувати їй щось із сучасної української літератури. Серед оберемка книжок, які польська пані винесла з львівської книгарні, була книга новел Марії Матіос «Нація» (вийшла у світ в 2001 році, друге видання — в 2002-го) — і це був якраз той випадок, де магія тексту спровокувала вихід книжки в іншій державі. Наприкінці травня цього року Підкарпатський інститут книжки та менеджменту в місті Жешув видав «Націю» Марії Матіос у перекладі Анни Кожевньовської-Бігун. Перекладачка працювала над текстом, будучи вагітною. Вона прислала в Київ «електронкою» «питальник» із 60 питань і просила авторку пояснити не зрозумілі чи не відомі їй речі. А потім зізналася, що історії, розказані в «Нації», нагадали їй польські реалії.
На вересень запланована презентація польського перекладу «Нації» у Варшаві та Кракові. «Літо — це не сезон для презентації нових книжок, тому ми перенесли міні-тур Польщею на осінь», — розповіла «УМ» Марія Матіос. Про наклад відомо тільки, що це більше 1000 примірників, точна цифра, як і у нас, — секрет: податкова — не найкращий друг видавців. «Гонорар вас влаштовує?» — поцікавилися ми в письменниці. «Так, усе має бути нормально. Але це не ті гроші, про які варто говорити в глобальному масштабі. Порівняно з тим, які мільйони крутяться в наших верхах, — то дрібниці».
Це перший переклад іноземною мовою творів Марії Матіос. «Якби ви вибирали для презентації за кордоном своєї творчості, що б узяли «паротягом», візитівкою?» — запитала «УМ» у пані Марії. «Я б зробила трилогію — «Життя коротке», «Нація» і «Солодка Даруся», бо тематично це і є трилогія. Але вибором польської сторони я цілком задоволена».
Наостанок Марія Матіос запевнила інтерв'юера і читачів, що до кінця року вона ще викине «сюрприз». Будьте готові.
Іще 2014-го рецензіями на воєнну прозу пішло гуляти камлання: «Де наші Ремарки і Гемінґвеї?». >>
Скасувати оголошення конкурсу на отримання премії від ЮНЕСКО із назвою «Міжнародна премія ЮНЕСКО-Росії імені Менделєєва з фундаментальних наук», закликає Національний музей історії України. >>
«Не можна стати людиною о сьомій, якщо ти не був нею до сьомої. Цей принцип діє щодо будь-якого часу доби». >>
Нещодавно видатну споруду архітектора Владислава Городецького — костел святого Миколая в Києві, яка постраждала від пожежі ще у вересні 2021 року і від російської атаки наприкінці 2024-го, — було офіційно передано римсько-католицькій парафії у безоплатне користування строком на 50 років. >>
«Чутливий наратор» — це назва 30-сторінкової промови Ольги Токарчук по врученні їй Нобелівської премії. >>
Державний реєстр розшукуваних культурних цінностей розпочав роботу в Україні, зокрема вже підготовлені понад 6 тисяч відповідних форм для внесення об’єктів до нього. >>