Текіла — в «червоній книзі»

      Лизнув — хильнув — куснув. Цей ритуал добре знайомий усім шанувальникам мексиканського аналогу нашої «біленької». Ні, швидше, мабуть, самогонки, позаяк пахне текіла — а йдеться саме про неї — геть як справжнісінький первак. Очевидно, експертам, які сидять у культурно-науковому департаменті Організації Об'єднаних Націй (тобто всім відомому ЮНЕСКО), текіла також дуже до вподоби. Настільки, що вони вирішили включити в перелік об'єктів світової спадщини, які підлягають охороні, не лише плантації блакитної агави, з якої, власне, мексиканську горілку і виробляють, а й заводи з виробництва текіли, які поблизу цих плантацій розташовані.

      Як повідомляє сайт «Кореспондент», рішення ЮНЕСКО пояснюється тим, що територія між підніжжям вулкану Текіла і долиною річки Ріо-Гранде, на думку експертів, є унікальним історичним ландшафтом, у якому збереглися зразки архітектури доіспанського й колоніального періодів, а також старовинні кустарні виробництва напоїв з агави (для виробництва текілового спирту агаву використовують ще з XVI століття).

      Щоправда, агавові плантації — лише один із 19 нових об'єктів, включених ЮНЕСКО до переліку світової спадщини. Разом із текілою до нього також потрапили бамбукові чагарники китайської провінції Сичуань, де мешкають панди, покинуте місто Сьюелл, побудоване поряд із найбільшою у світі мідною копальнею Ель Теньєнте в Чилі, палаци Роллі в Генуї, район Бехістуна в Ірані, де зберiгається один із найбільших клинописних написів, Зал сторіччя в польському Вроцлаві, побудований архітектором Максом Бергом, Біскайський міст в іспанському Більбао, ефіопське місто Харар, кам'яні круги Сенегамбії, райони наскельного живопису Чонгоні (Малаві) і Кондоа (Танзанія) та район Ааправасі Гат у столиці Маврикія Порт-Луї. А тим часом, як уже повідомляла «УМ», наші Львів, Києво-Печерська лавра та ще деякі об'єкти ЮНЕСКО може виключити зі свого списку...