Нині на адресу столичного метрополітену лунають постійні докори щодо міфічних надприбутків чи то, навпаки, недоотримання прибутків за рекламу. Ініційована нещодавно київським мером Леонідом Черновецьким перевірка фінансово-економічної діяльності столичної «підземки» виявила аж надто занижені прибутки цього комунального підприємства від розміщення реклами на своїх площах. У чому ж справа? За логікою, якщо метрополітен отримує мало, то хтось – багато. Однак, особливо не докопуючись до істини, чиновники міської адміністрації поспішили звинуватити керівництво метрополітену.
Понад шість років «підземка» при укладанні договорів на розміщення реклами керується спільним наказом департаменту транспорту та управління з питань цінової політики КМДА від 27 січня 2000 року, — до речі, цей документ завізував тодішній і нинішній заступник голови КМДА Іван Салій. У цьому наказі виписано тарифи на послуги такого гатунку. Три роки тривала співпраця метрополітенівців із рекламними агентствами, які завдяки помірним тарифам набивали кишені — як власні, так і своїх покровителів.
Тим часом зростали й прибутки Київського метрополітену від рекламної діяльності. Якщо за 2001 рік вони становили 1 мільйон 68 тисяч гривень, то за 2003 рік — 2 мільйони 182 тисячі гривень. Та це були сльози у порівнянні з прибутками рекламістів.
Таку несправедливість вирішив ліквідувати призначений на посаду начальника Київського метрополітену Микола Шавловський. З-поміж інших «рекламне» питання постало гостро як ніколи. Лише впродовж 2003 року на адресу КМДА було направлено кілька листів із пропозиціями підвищити тарифи на рекламу. Однак столичне керівництво залишалося байдужим до законних вимог своїх підлеглих. І лише наприкінці 2004 року вийшло розпорядження за №2377 «Про впорядкування розміщення реклами на транспорті комунальної власності м. Києва», в якому головному управлінню з питань цінової політики доручалося визначити розміри плати за послуги з розміщення реклами на договірній основі. Свої пропозиції щодо тарифів, як і годиться, надав і Київський метрополітен. Однак розпорядження не виконувалось і, зрештою, було й зовсім скасоване самою ж міською адміністрацією.
28 грудня 2005 року КМДА знову видала розпорядження за №2430 «Про розміщення реклами на транспорті комунальної власності м. Києва», в якому так само доручала відповідним управлінням розробити розрахунок розміру плати за рекламу. Метрополітенівці внесли свої пропозиції. Це розпорядження також успішно почило у Бозі. Ну не хочуть чиновники міської адміністрації підвищувати тарифи на рекламу, та й годі! І це не безпідставне звинувачення. 7 червня 2006 року Київський метрополітен звернувся з листом до головного управління з питань цінової політики КМДА стосовно роз'яснень з використання тарифів на розміщення реклами. Відповідь цього разу не забарилася. І що ви думаєте? У листі від 14 червня цього року метрополітену приписано використовувати у своїй роботі тарифи, затверджені заступником голови КМДА Іваном Салієм у наказі від 27 січня 2000 року. Не погодившись із таким рішенням, Київський метрополітен 26 червня вкотре звернувся до профільного управління адміністрації з пропозицією видати розпорядження, яким буде затверджено нові тарифи на рекламу. І, як писав Олександр Олесь сто років тому: «...І йде між ними боротьба, і дужчий хто — не знаю я...»
Поки вирують пристрасті навколо не надто впевненого дозволу Джо Байдена бити по росії ATACMS, міністр оборони України Рустем Умєров зустрівся з вітчизняними зброярами й повідомив давно очікувану новину. >>
Верховна Рада, у вівторок 19 листопада, проголосувала в цілому за проєкт державного бюджету України на 2025 рік – у ньому передбачено 2,23 трлн грн на виробництво та закупівлю зброї. >>
Міноборони України кодифікувало та допустило до використання у підрозділах Сил оборони FPV-комплекс "Вихор", який може наздогнати у русі ворожу бронетехніку чи автомобіль. >>
Необхідну допомогу і підтримку для захисту від російської агресії стільки, скільки буде потрібно продовжуватимуть надавати Україні країни "Групи семи" (G7). >>
Кабінет міністрів України затвердив експериментальний проєкт для навчання і працевлаштування жінок у тих сферах, де вони були традиційно недостатньо представлені. >>
Національна академія наук використовувала земельні ділянки не для розвитку науки, а передавала під забудову для отримання незначної кількості житла та нежитлових приміщень за інвестиційними угодами. >>
