Уроки «мундіалю»

      Якщо диктор на стадіоні «Чорноморець» і помилився, коли на початку церемонії відкриття нового футбольного сезону запросив підняти прапор України Олександра Шовковського та Анатолія Тимощука — гравців збірної... СРСР, то небезпідставно. Одеський «жартівник», вочевидь, має досвід футбольних оголошень союзних часів, тому присутність у VIP-ложі футбольного екс-начальника вже не існуючої імперії — росіянина Колоскова — та соціалістично-комуністичних «секретарів республіки» Мороза та Мартинюка й призвела до своєрідного «дежа вю». Тим більше, що поруч сиділи донецькі та київські олігархи, які ніколи не приховували своєї ностальгії  за чемпіонатом СРСР.

      З огляду на «кадрове» наповнення ложі почесних гостей (яка була просто переповнена представниками «антикризової» коаліції — від Ківалова до Рудьковського), а також на той факт, що Суперкубок команді-переможниці — київському «Динамо» — вручав Голова Верховної Ради Олександр Мороз, тепер навряд чи можна буде переконати пересічного вболівальника, що футбол у нас перебуває поза політикою — швидше, популярна гра перебуває під нею.

      Що ж до самого футболу «під політичним соусом», то він позавчора ввечері вийшов напрочуд цікавим як для початку сезону. Якщо третій рік поспіль тренери двох наших грандів називають поєдинок в Одесі одним з етапів підготовки до національного чемпіонату та Ліги чемпіонів, то слід визнати, що на цей момент Анатолій Дем'яненко має більш підготовлену команду, хоча його гравці й більш утомлені світовою першістю. B обох колективах зіграло достатньо виконавців. Водночас — у стартових складах на поле вийшло лише по два представники недавнього «мундіалю». Кияни випустили Шовковського й Реброва, а донеччани — Тимощука та Срну.

      Зміни в «основі» обох команд, якщо брати кінцівку попереднього сезону, були мінімальними, але, як виявилося, — вирішальними. У «біло-блакитних» з'явився бразильський новачок Корреа, а в «помаранчево-чорних» пару Гюбшману склав ще один «чарівник м'яча» — Леонардо. І якщо столичний латиноамериканець став лідером своєї команди «з місця в кар'єр», то донецький почувався невпевнено і був причетним до «пожеж» біля свого штрафного майданчика.

      ...Колись ще Валерій Лобановський казав: той, хто не помітив нічого нового на черговому чемпіонаті світу, нехай одягне окуляри. У Німеччині в усій красі ми побачили роль опорних півзахисників нового типу — тих, хто,крім величезного обсягу руйнівної роботи, демонстрував неабиякі конструктивні здібності. І ось в Одесі ми стали свідками продовження цієї тенденції. Корреа навряд чи поступався Тимощукові за статистикою відборів і переважив опонента у «творчості», вінцем якої стали зароблене пенальті та чудовий пас, що вивів на гольове побачення з Лаштувкою Мілевського. Артем також перевершив свого шахтарського візаві — Маріку, котрий, крім зарядженості на боротьбу, не зміг продемонструвати таку ж культуру пасу чи обводки.

      І ще один «привіт» із ЧС-2006 простежувався у цій грі. Статистика може підтвердити, що в більшості випадків команді, яка забивала швидкий гол, вдавалося довести матчі до сприятливого для себе результату. У киян це вдалося зробити Мар'яну Марковичу, який завдав «перевірочного» удару з кута штрафного майданчика, а Ян Лаштувка виявився незграбним і під ногою пропустив м'яч у сітку. Після цього впродовж усього матчу номінальні гості робили спроби відігратися у властивому їм бразильському стилі, але рівень готовності Матузалема, Фернандіньйо та Брандао не дозволяв переграти добре організованих динамівців. Лише Елано відзначився ефективними індивідуальними діями та небезпечним виконанням штрафного удару. Можна пригадати й удар у поперечину Фернандіньйо, на що подібним «пострілом» у стійку воріт відповів майстер нереалізації виходів сам на сам із воротарем Максим Шацьких.

      Утім дії гірників в атаці не нагадували налагоджений механізм. Це досить дивно з огляду на те, що в міжсезоння «Шахтар» провів набагато більше, ніж кияни, серйозних ігрових спарингів, тоді як віце-чемпіони зосередилися переважно на фізичній підготовці. Хай там як, а претензії підопічних Мірчі Луческу бодай на нічию виявилися марними. «Шахтар» фактично капітулював уже тоді, коли замінили Тимощука та сам попросив заміну «диригент» команди Матузалем. Щодо замін, до речі, то румунський фахівець здивував надмірним консерватизмом як для такого «напівтренувального» матчу: маючи право проводити сім замін, Луческу скористався можливістю поміняти гравця лише тричі, та й то залишив новачків у резерві. Натомість «свіжа кров» «Динамо» співпрацювала, як і ставка на контратаки.

      ...Інтрига в цій грі могла померти ще на 60-й хвилині, коли Родріго пробивав пенальті. Однак м'яч пішов повз ворота, тож крапку в матчі поставив Артем Мілевський, який реалізував вихід віч-на-віч із Лаштувкою, одним дотиком прокинувши м'яч повз воротаря. Підсумок — 2:0, і це вже другий виграш динамівцями національного Суперкубка з трьох можливих.

ТАБЛО

 Суперкубок України 2006 року

«Динамо» —

«Шахтар» — 2:0

Одеса. ЦС «Чорноморець». 30 000 глядачів

Арбітр: Годулян (Одеса)

      «Динамо»: Шовковський, Родольфо (Михалик, 43), Ребров (Нінкович, 46; Ротань, 71), Саблич, Маркович (Єщенко, 79), Корреа, Юссуф, Рінкон (Мілевський, 46), Каддурі, Родріго, Шацьких (Белькевич, 84)

      «Шахтар»: Лаштувка, Срна, Гюбшман, Леонардо, Рац (Шевчук, 46), Тимощук (Дуляй, 74), Матузалем (Жадсон, 62), Елано, Фернандіньйо, Маріка (Агахова, 68), Брандао

      Голи: Маркович, 10; Мілевський, 87

      Нереалізоване пенальті: Родріго, 60 («Д»)

      Попередження: Маркович, 36 — Брандао, 55; Фернандіньйо, 90+2

ПІСЛЯМОВА

Анатолій Дем'яненко, головний тренер «Динамо»:

      — Я думаю, що сьогодні гра сподобалася глядачам. Так і повинно бути, коли зустрічаються найкращі команди України. Ця зустріч показала, що ми готові до відповідальних матчів Ліги чемпіонів. Таємниці перемоги я вам не відкрию. Можу сказати, що самовідданість була з обох боків, але «Динамо» повністю виконало мою настанову на гру. Навіть після нереалізованого пенальті я відчував, що ми зіграємо успішно, бо захист у сьогоднішній грі був досить надійним. А взагалі у «Динамо» немає слабких ліній.

Мірча Луческу, головний тренер «Шахтаря»:

      — Сьогодні «Шахтар» програв, бо, напевно, «Динамо» більше заслуговувало на перемогу. Принаймні в них було більшим бажання, вони продемонстрували дисципліну в ігровому та тактичному планах. До першого голу, який вийшов курйозним, ми мали перевагу. Якби ми використали свої моменти в першому таймі, то гра пішла б за іншим сценарієм. Це не вдалося, відтак наші дії стали більш нервовими, що призводило до помилок. Динамівці перекривали всі зони і відмінно діяли на контратаках. Інтрига зникла, коли Фернандіньйо не забив гол, влучивши у поперечину.

      Думаю, що «Динамо» готове до виступів у кваліфікації Ліги чемпіонів. Що стосується «Шахтаря», то в нас молода команда, якій потрібен час, щоб увійти у ритм гри. Крім того, ми з нетерпінням чекаємо повернення після травм Чигринського й Шуста.