Гроші люблять спокій

13.07.2006
Гроші люблять спокій

Юрій Ковбасюк.

      Як стало відомо, Київщина вже винесла перші уроки зі співпраці з новою облрадою. У квітні керівні посади у Київській облраді обійняли представники Блоку Юлії Тимошенко та Соціалістичної партії України. На пропозицію новoобраного голови ради Володимира Майбоженка (фракція БЮТ) замість однієї посади заступника голови ради було введено посади першого заступника голови і двох заступників голови. Крім того, депутатський корпус на 90 відсотків оновився, і довелося проводити для багатьох, хто прийшов сюди вперше, спеціальне навчання. Пролунали й перші оцінки і навіть звинувачення. Найбільший клопіт, як видається, був пов'язаний iз грошима. Про це — в інтерв'ю із заступником голови облдержадміністрації, доктором з державного управління Юрієм КОВБАСЮКОМ.

 

      — Що відбувається з бюджетними коштами і чи не позначиться ця суперечка на простих громадянах, які повинні отримати належні їм виплати?

      — Протягом місяця у нас триває досить плідна співпраця облради із бюджетною комісією облдержадмінiстрації стосовно внесення змін до обласного бюджету поточного року. На жаль, узгодження позицій зайняло досить багато часу. Лише 11 липня відбулася сесія, на якій було затверджено питання про внесення змін до кошторису Київщини. Йдеться про фінансування за дуже важливими статтями видаткової частини бюджету, а саме: спрямування більш нiж 6 мільйонів гривень на вирішення проблем із заробітної плати, 22 мільйонів — на погашення заборгованості з виплат освітянам за попередні роки, 74 мільйонів — на компенсацію подорожчання енергоносіїв малозахищеним верствам населення, майже 5 мільйонів — на виплати у зв'язку зi знеціненням заощаджень громадян, а також 4,5 мільйона на придбання житла для військовослужбовців. Усього в регіони буде спрямовано близько 110 мільйонів гривень. Це трансферти з державного бюджету. Водночас у нас були незначні кошти, заплановані в обласному бюджеті, — наприклад щодо погашення боргів із зарплати.

      — А ви трохи не спізнилися з компенсацією витрат на енергоносії? Адже ще у червні і Прем'єр, і керівництво Мінфіну та Мінекономіки заявляли, що ці кошти в держбюжеті є. Можливо, люди не так хвилювалися б і не так масово брали участь у протестних акціях через подорожчання газу та електрики, якби ці виплати почалися раніше і була відповідна інформація про це в районах.

      — Так, справді, бажано, аби ті проблеми, які в нас виникають, були прогнозованi і завчасно вирішувалися, а не врегульовувалися тоді, коли вже складається критична ситуація. Але хочу уточнити: реальний термін, коли ми могли спрямувати ці кошти населенню, — це три тижні тому, коли вже було відповідне рішення на рівні уряду. Але, на жаль, ми затрималися в прийнятті рішення на рівні обласної ради. Їй потрібно було більше часу для вивчення питань, пов'язаних із внесенням змін до бюджету. Це можна зрозуміти, адже склад ради оновився майже на 90 відсотків, було створено нові комісії. Усе це загальмувало процес прийняття рішення. Тепер депутати облради розiбралися з питаннями і схвалили внесення змін до бюджету. Я звернувся до керівників райдержадміністрацій і голів міст iз проханням, щоб вони сприяли терміновому скликанню відповідних рад після прийняття рішень на рівні області і внесли відповідні зміни до своїх місцевих бюджетів. Думаю, якщо ці рішення буде прийнято там у середу і четвер, то вже у п'ятницю, 14 липня, люди зможуть отримати ці кошти. Утім, за нашими підрахунками, область потребує ще додаткових коштів для компенсації подорожчання енергоносіїв на суму не менш нiж 50 мільйонів гривень до кінця року. Відповідну роботу ми проводимо з Мінфіном, і є надія, що більшу частину цієї суми ми отримаємо.

      Крім того, в область має надійти трансферт обсягом приблизно 60 мільйонів гривень на підвищення рівня мінімальної зарплати. Водночас ми повинні подивитися на цю проблему з іншого боку, а саме — зважити, наскільки оптимальною є нинішня соціальна мережа області. Там, де необхідно, слід припиняти роботу непотрібного об'єкта, а там, де без нього не обійтися, — відкривати. Крім того, на мою думку, слід скорочувати пільги і застосовувати їх щодо людей, які справді малозабезпечені, і водночас намагатися збільшувати рівень зарплати. Принаймні добре те, що в Київській області її виплачують вчасно. Так було у минулому році, так є і тепер. Зокрема, вчителі в плановому порядку отримують зараз відпускні, щоправда, не всю суму відразу за три місці, а поступово, користуючись при цьому безвідсотковими казначейськими позиками. Більше того, облдержадміністрація виступила з рекомендацією, щоб зарплату виплачували двічі на місяць, і вже більшість районів цю пропозицію реалізували. За такого графіка виплати зарплати за рахунок швидшого обігу коштів область додатково отримує понад 2,5 мільйона гривень до свого бюджету.

      — Чи задоволені ви тим, як наповнюється бюджет? Наскільки задовольнять облдержадміністрацію стосунки з підприємствами області?

      — За попередніми підрахунками, ми досягли добрих результатів з виконання бюджету. Київщина має позитивну динаміку на тлі загальнодержавних показників. Звичайно, базою цього успіху є економіка області, те, як працюють підприємства. Наповнення обласної казни залежить, насамперед, від того, яким фінансовим ресуром можуть користуватися в області всі підприємницькі, державні структури. Якщо говорити про фонд оплати праці, то розмір зарплати в Київській області зростає на 37 відсотків у порівнянні з попереднім роком.Зрозумiло, це — додатковий фінансовий ресурс для економіки області. Київщина, відповідно, витратила на споживання минулого року на два мільярди гривень більше, ніж у 2004-му. Це, у свою чергу, стимулювало виробника і послужило другим фінансовим ресурсом для економіки Київщини. Третій момент — інвестиції, як внутрішні, так і зовнішні. Скажімо, іноземні інвестиції в області за перший квартал цього року збільшилися в сім разів у порівнянні з попереднім кварталом минулого року. Хоча ми запланували в 2006-му році отримати 120 мільйонів доларів іноземних інвестицій, наше завдання, в майбутньому, вийти на рівень у 600—700 мільйонів доларів. І така можливість, в принципі, є.

      Більшість інвестицій пов'язана з приходом капіталу з європейських країн. Ідеться про будівництво низки об'єктів. Скажімо, у Переяславі заплановано спорудження свинокомплексу (інвестиції з Данiї), а також — підприємства «Костал» (Німеччина), яке спеціалізується на виробництві електронної продукції та запасних деталей до автомобілів. У Бориспільському районі розвивається компанія «Ольвіта», яка займається заморожуванням, зберіганням і переробкою сільськогосподарської продукції. Також у Броварському районі впроваджується проект «Ай-термінал», який працюватиме в аграрному секторі. У Білоцерківському районі започатковуємо потужний проект, пов'язаний з переробкою металу. І це далеко не весь перелік інвестиційних проектів, які реалізуються. Зрештою, наші зусилля було помічено, тож минулого року Київщина стала членом Асоціації європейських районів, і з огляду на це ми плануємо відкрити в низці країн представництва області й очікуємо ще інтенсивнішого інвестиційного інтересу до нашого регіону. Скажімо, з боку Китаю, звідки днями до нас має завітати делегація підприємців з провінції Хубей. Ми зможемо повчитися в них створенню технопарків з виготовлення програмної продукції. Є також проект зі створення промислових парків, що становлять зони з виробництва тієї чи іншої продукції із замкненим циклом, зокрема, в легкій промисловості.

      — Маючи такі масштабні плани, слід добре володіти ситуцією в регіоні. Наскільки вам це вдається? Як ви прокоментуєте заяву першого заступника голови облради, представника Соціалістичної партії Костянтина Бондарєва, яку він зробив, коментуючи звіт тимчасової контрольної комісії з питань з'ясування соціально-економічного розвитку області за 2005-2006 р. Пан Бондарєв зазначив, що, мовляв, Київська область мала «віртуальну економіку» і що показники надходжень, наведені у попередньому звіті, «не відповідали дійсності», а показники сьогоднішнього звіту комісії «значно відрізняються від оприлюднених раніше».

      — З показниками, які наведено у звіті, ніяких проблем немає, цифри відповідають дійсності. Для аналізу будь-яких показників в облдержадміністрації послуговуються статистичними даними. Зокрема, ті з них, які стосуються бюджету, проходять через Державне казначейство, а там не можуть коригувати показники жодним чином. Це просто неможливо. Що ж до міркувань Костянтина Бондарєва, то, напевно, вони пов'язані з якимось тлумаченням окремих показників.

      За перше півріччя доходну частину бюджету області виконано на 113 відсотків від плану, а в порівнянні з минулим роком цей показник збільшився на 136 відсотків. Це означає, що після перегляду бюджету ми зможемо наприкінці липня спрямувати в соціальну сферу області додаткових 13 мільйонів гривень. Щодо перерахувань до держбюджету, то область перевиконала план на 22 відсотки, причому виявилися на висоті і податкова служба, і митниця, яка вперше цього року впоралася із завданням. Хоча, за даними Міністерства фінансів, у держбюджет за перше півріччя було недовиконано план, встановлений з податку на прибуток підприємств. Київська область з цього показника на першому місці в країні. Але це не означає, що всі резерви вичерпано, — навпаки, їх багато. Зокрема, наводимо порядок щодо орендної плати і маємо переглянути критерії оцінки землі, а це обіцяє вагомі надходження, оскільки, як відомо, місцеві бюджети формуються за рахунок податку з доходів фізичних осіб та з податку на землю. У другому півріччі очікуємо збiльшення додаткових надходжень до бюджету. Буде не 13 мільйонів, а значно більше, я в цьому переконаний.