...За моїм вікном ллє дощ. Небо розверзається блискавками й спадає на омиті вулиці, будинки, дерева розлогими громами. Червнева злива така щедра, як, здається, була лишень колись у дитинстві, коли, утікши до хати, ховалися за маминою спиною й тихенько молилися разом з нею до Боженьки, тримаючи запалену свічку-громничку. Віконні шиби стікали водяними потоками, і світ омивався разом з ними. Цей дощ нагадав мені не лише дитинство...