Меланхолія «вовняного светрика»

29.11.2003
Меланхолія «вовняного светрика»

      Дуже довго фанати шведського рок-бенду чекали на вихід нового диску. Останній «на згадку про себе» записали 1999 року. І канули під лід. Антракт після виходу Gran Turismo тривав біля чотирьох років. І ось у 2002-му музиканти відчули приплив ентузіазму для нового LP. Працюючи по 15 годин на добу, нову добірку пісень планували випустити навесні 2003 року. Матеріал творився, без перебільшення, швидко. В березні 2003-го Long Gone Before Daylight запущено в обіг. Нові планетарні хіти For what it's worth та You are the storm уже захопили вершини світових чартів.

      Європейський тур на підтримку нового альбому триває шість місяців — за всіма правилами грандіозності. Концерти вже відгриміли у Штутгарті, Берліні та Гамбурзі, у Салоніках та Афінах, Цюриху, Люксембурзі, Празі (до речі, у Празі в тому самому Роксі-клубі, де знімалися епізоди для екстремальних «XXX» з Віном Дізелем), Амстердамі, Відні. 23 листопада завершилася дія перша.

      Тепер у планах «вовняних светриків» (саме так звучить переклад назви гурту) відкрити свій «в'язальний сезон» у колишніх совках. Зараз саме готуються до приїзду: чи то морально, а може, технічно. 3 грудня хвилі позитиву пройматимуть «Лєнекспо» — Павільйон Санкт-Петербурга, а за день — повторний дубль у московській «Горбушці». І що найфантастичніше — одинь день Києва стане світлішим і милозвучнішим. За підтримки «Просто радіо» та Ukrainian records це міжгалактичне зіткнення відбудеться у Палаці спорту. Квитки на концерт майже розпродано, Київ готується прийняти легенду і їхніх паломників 6 грудня. «Тепер шведи не застрягнуть під Полтавою!» — обіцяють рекламні ролики на «Просто радіо».

      Цей знаковий концерт «розігріватиме» своїм 30-хвилинним сетом Альона Вінницька, яка покинувши «ВІА ГРУ», мітить у поп-рок-діви. «The Cardigans — не найобожнюваніша мною група, але багато їхніх пісень я люблю. Особливо з альбому First Band On The Moon. Там є кілька пісень, від яких мене просто пре. Дуже подобається пронизливий вокал солістки. Одна із найулюбленіших — пісня Love fool, що стала саундтреком до «Ромео і Джульєтти». Мене завжди захоплювала чіткість і витриманість шведського фатального стилю. Свій альбом ми постаралися витримати в аналогічній канві, при цьому уникнувши прямої подібності й тим більше наслідування The Cardigans». Жінок завжди порівнюють, навіть «музикантш», перевірка харизмою солістки «кардіганів» фатальної брюнетки Ніни Перссон мусить принести Альоні новий досвід.