Один практичний, виважений крок, як зазначав хтось із класиків, важливіший за дюжину програм. Не певен, чи знаються на класичній теорії спритники з Мелітополя, однак з практикою у них усе о'кей! З огляду на той хоча б факт, що доки фахівці низки поважних відомств ламали списи аргументів із приводу доцільності спорудження заводу, який склав би реальну конкуренцію Запорізькому алюмінієвому комбінату, у степовому містечку надто підприємливі «практики» задіяли потужне виробництво того ж таки ліквідного алюмінію.
Гарантом незаконного, однак (чи «тому й»?) успішного бізнесу виступила група депутатів Мелітопольської міськради, які значаться у співзасновниках специфічного підприємства. «Специфічного» — з огляду не тільки на його нелегітимність, а й на винятково нічний режим роботи. Підпільні металурги — а до роботи тут залучили переважно громадян Туреччини — не наважувалися проводити плавку алюмінію вдень, позаяк «візитівкою» цього надто спрощеного технологічного процесу були надзвичайно потужні, помітні навіть візуально, і шкідливі викиди в довкілля.
Партнерами «депутатського підприємства» значилися дві приватні фірми, найманці яких із некондиційного алюмінію виготовляли запасні частини для російських вантажівок з логотипом КАМаЗу. Власне алюміній, до речі, також фігурує з відомим логотипом — звісно ж, згаданого ЗАлКу, єдиного виробника українського алюмінію.
Спритникам «сіли на хвоста» співробітники Орджонікідзівського райвідділу міліції Запоріжжя. Начальник управління боротьби з економічною злочинністю Сергій Натахін зазначив, що керівники ЗАлКу категорично заперечують свою причетність до «узаконення» логотипу підприємства спритниками. Аналогічного спростування з російської сторони ще немає. Тому питання щодо порушення кримінальної справи за статтею 229 КК України (незаконне використання товарного знака) ще тільки вирішується. Слідчий відділ Запорізького міськвідділу міліції поки що уточнює коло осіб, причетних до проведення незаконних операцій з брухтом і виплавлення з нього алюмінію.
Правоохоронці чомусь вперто не розсекречують обсяги підпільного виробництва, називаючи його «досить потужним». Достеменно відомі лише висновки експертизи: підпільний алюміній є некондиційним і має йти у реверсному напрямку, тобто знову на брухт.