Виробництво «під ключ»

      Промислова політика потребує збалансованості між багатьма «невідомими». Тим паче в нашій країні, де сотні тисяч підприємств залишаються не реструктуризованi, але за деякі з яких розгорнулася серйозна боротьба із залученням судів і використанням незаконних методів аж до рейдерства.

      Об'єктивно кожному зрозуміло, що слід враховувати, з одного боку, виклики, які кидає бізнес-середовищу монополізм великих підприємств, і, з іншого — нагальну потребу у веденні конкурентної політики на світових ринках. А пробитися на ці ринки спроможні лише потужні компанії, які виробляють високотехнологічну продукцію. Досить успішно втілює ці та багато інших завдань Мінпромполітики на чолі з «нашоукраїнцем» Володимиром Шандрою. Завдання не з простих навіть для розвинутих економік. А в нашій країні тим паче.

      «Критики є у будь-якій справі, — зазначає Володимир Шандра. — Хочу зазначити, що тільки потужні, великі компанії, в яких зібрано інтелект і фінансовий капітал та можливості впливати на ринки, можуть вигравати конкурентну боротьбу. Я глибоко переконаний, що місце невеличким компаніям є всередині потужних корпорацій. Тому я є прихильником об'єднання підприємств у корпорації. А крім того, я вважаю, що на зовнішній ринок слід виходити з високотехнологічною продукцією. Зважте на розрахунки. Коли ми експортуємо кілограм металу, він приблизно коштує п'ятдесят центів. Коли експортуємо кілограм металу в автомобілі, то його ціна зростає до ста доларів, якщо в літаку — то до півтори тисячі доларів, якщо в супутнику — 50—100 тисяч доларів за один кілограм».

Конкуренція на високих крилах

      Першим і поки що єдиним державним об'єднанням профільних підприємств стала корпорація авіаційних підприємств «Антонов». «Ідея ця не моя, їй десять років, — підкреслює міністр. — На жаль, цю корпорацію довго не створювали, через що Україна втратила дуже багато часу для того, щоб зробити структурні перетворення в галузі. Це була перша стратегічна річ, за яку взялося міністерство, за конкретної підтримки Президента».

      За даними Держкомстату, за січень—травень цього року зростання в авіаційній промисловості становило 136 відсотків. Це чудовий показник, при тому, що корпорація існує мало часу. Тим паче якщо врахувати: один літак будують з початку до кінця, як мінімум, упродовж півтора року. А крім того, в авіації накопичилося дуже багато проблем. Зі слів експертів і багатьох закордонних спостерігачів з країн, з якими Україна не конкурує, створення корпорації «Антонов» є дуже позитивною справою. Володимир Шандра зазначає, що мав розмову з багатьма міністрами, послами інших країн, зокрема Ірану, Єгипту, Об'єднаних Арабських Еміратів, і всі вони наголошували, що хочуть мати справу з корпорацією, яка одночасно і торгує літаками, і обслуговує їх, і несе за них відповідальність. Що ж до освоєння європейського ринку, то плани поки що досить скромні. «Ми наразі маємо провести сертифікацію літака Ан-148 згідно з європейськими стандартами, — повідомив «УМ» керівник відомства. — На західний ринок пробиватися дуже складно, тому що, в принципі, Україна ніколи не продавала туди свою авіаційну техніку. А на ринки завжди дуже складно виходити. Для цього потрібна якась одна дуже потужна компанія».

Казенний — не пропащий

      Міністр нагадав ситуацію навколо Запорізького титано-магнієвого комбінату, де, за його словами, «побили дуже багато горщиків». Прибуток підприємства в 2004 році становив 680 тисяч гривень. «За 2005 рік, коли я очолював міністерство, — зазначає пан Шандра, — цей показник збільшився до 137 мільйонів. Фінансовий план заводу на 2006 рік визначено в 200 мільйонів прибутку, що цілком йому під силу, як підтверджують дані роботи за перше півріччя. Це приклад того, як можна з казенного підприємства, яке балансувало на межі збитковості, зробити нормальне виробництво. Різниця в доходах підприємства у попередній і теперішній періоди вражаюча. Вона підтверджує, що хтось раніше робив так, аби прибутки Запорізького титано-магнієвого комбінату десь «губилися». Можливо, саме цим і пояснюється «принципова» позиція деяких нових українців, які не приховують невдоволення державницькою політикою, що проводить нинішнє керівництво Мінпрому?

      Діє програма, яку затвердила науково-технічна рада міністерства, щодо реструктуризації казенних підприємств. Через декілька років у цьому секторі економіки буде порядок, який відповідатиме світовим стандартам, переконаний Володимир Шандра. Для реалізації програми міністерство не бере ні копійки кредитних коштів, а підприємства розвиваються за рахунок власних ресурсів, сплачуючи при цьому податок з прибутку і перераховуючи державі дивіденди розміром 50 відсотків від чистого прибутку. За підсумками 2006 року, як планується, від казенних заводів до бюджету надійде понад 100 мільйонів гривень у вигляді дивідендів.

      Успішно працює металургійний сектор, який є майже повністю приватизованим. Переконливими є цифри щодо зростання обсягів виробництва. Якщо порівнювати червень 2006-го із червнем 2005 року, що стосується сталі, це 127 відсотків, щодо чавуну —123, прокату — 125, труб — 116 відсотків. Це при тому, що останнім часом підскочили ціни на енергоносії та електроенергію. «Успіх галузі — головним чином заслуга керівників металургійних підприємств. Зокрема, наслідок того, що власники меткомбінатів почали вкладати кошти в основні засоби, в реструктуризацію виробництва. І, безумовно, це робота міністерства», — зауважує Володимир Шандра.

      Поза сумнівом, колосальну роль у зростанні металургійного виробництва зіграло те, що Україна має стати членом Світової організації торгівлі і що її було визнано в Європейському Союзі і США країною з ринковою економікою. До надання Україні такого статусу проти вітчизняних підприємств було відкрито понад тисячу антидемпінгових розслідувань і застосовувалося мито на хімічну і металургійну продукцію розміром від 60 до 170 відсотків. Усі чудово розуміли, що, в принципі, це є не регулююче, а заборонне мито. Величезний потенціал для прориву на зовнішні ринки містять високотехнологічні галузі. Промисловість потребує певного часу для свого розвитку, і те, що ми рухаємося такими темпами, говорить, що ми йдемо в правильному напрямі, вважає міністр. Він прогнозує, що зростання промислового виробництва до кінця року становитиме 109 відсотків.

Неліквідний «дріб'язок»

      Для виходу нашої країни на зовнішні ринки величезне значення матиме створення на базі низки харківських підприємств об'єднання «Енергомаш». Тільки Індія, згідно із затвердженою енергетичною програмою, щороку витрачатиме на створення енергетичних потужностей близько двох мільярдів доларів. Ми можемо брати участь в освоєнні цього ринку. Але слід зважити на те, що всі серйозні клієнти, які проводять тендер, прагнуть мати надійних партнерів. Скажімо, індійці хочуть отримати турбінний цех «під ключ». Вони проти того, щоб мати справу відразу з кількома компаніями, коли одна постачає турбіну, інша — генератор, третя — обладнання, а потім, коли щось виходить з ладу, то виробники кивають один на одного. Існують реальні приклади, як от повчальна історія з виконанням індійського контракту. Міністерству, звичайно, вдалося успішно закрити контракт. Керівника одного з підприємств змінили, уряд прийняв рішення про об'єднання підприємств в «Енергомаш».

      Є багато людей, які стверджують, що «Електротяжмаш» збитковий, тоді як деякі інші підприємства, які пропонується включити до об'єднання «Енергомаш», є прибутковими. Але як тоді прокоментувати статистичні дані, які засвідчують, що середня зарплата на «Електротяжмаші» сягнула 1076 гривень, тоді як на «Турбоатомі» вона становить 904 гривні? А обсяги виробництва цих підприємств за останні шість місяців практично зрівнялися, зазначають у Мінпромполітики.

      Керівники підприємств, яких поставлено перед необхідністю влитися в державне об'єднання, можуть ставитися до цього по-різному. Більшість, як стверджують у міністерстві, підтримують цю ідею, тому що розуміють, що на зовнішніх ринках перед вітчизняними виробниками відкриваються нові перспективи. Але нерідко в цю справу втручається такий собі дрібний інтерес. І тоді з'являються звинувачення, ніби за лінією, яку проводить Мінпромполітики, насправді, буцімто, стоїть намір провести підготовку до приватизації якогось із об'єктів. «Я рішуче заперечую це, — заявив Володимир Шандра. — Міністерство промполітики не приватизувало жодного підприємства. Якщо є об'єкт, який урядом визначено під продаж, тоді Мінпромполітики передає це підприємство у Фонд держмайна — і далі там діють відповідно до своїх повноважень. Продаж підприємств — виняткова прерогатива ФДМУ».

      Днями Кабмін прийняв розпорядження про заборону створювати холдинги в низці галузей без погодження з урядом. Інша рiч, якщо уряд сам приймає рішення створити державний холдинг і проводиться відповідна процедура, коли під документами є підписи керівництва Мінфіну, Мінекономіки, Мін'юсту — всіх тих установ, які у своїй сфері є відповідальними за таке рішення. «Мінпромполітики, коли виникає намір здійснити реструктуризацію низки підприємств, робить це не самотужки, а через Кабмін. Тобто згідно з дорученням уряду або дорученням Президента, — зазначає Володимир Шандра. — Нагадаю, що появі концерну «Антонов» передувало два укази Президента. А створення «Енергомашу» відбувається згідно з дорученням глави уряду». У перспективі, за словами міністра, — реструктуризація заводу імені Малишева, на базі якого має постати концерн з високоточної зброї.

      «І взагалі, — додав він, — ми бачимо майбутнє промисловості у потужних компаніях. Така політика виправдала себе, скажімо, у Швеції, де є сорок державних компаній, які мають річний оборот 55 мільярдів євро».

ДО РЕЧІ

      Протягом 6 місяців 2006 року, за даними Держкомстату, забезпечено стійку тенденцію збільшення обсягів промислового виробництва, темпи зростання в цілому за цей період становлять 3,6 відсотка, у відношенні червня 2006 року до червня 2005 року— 9,6 відсотка.

      Стабільно підвищуються темпи зростання у високотехнологічних, наукоємних виробництвах, зокрема в авіаційній галузі — 136 відсотків, суднобудуванні — 133, машинобудуванні — 112, у виробництві легкових автомобілів — 140, залізничних та трамвайних локомотивів — 118.

      Підприємства металургійного комплексу збільшили обсяг виробництва чавуну і сталі на 104 відсотки.

      Міністерство промислової політики України підписало з профільними профспілками 14 галузевих угод. Заробітна плата на підприємствах, які перебувають в управлінні міністерства, зросла впродовж 2005 року на 23 відсотки.