В Україні є діти, які не мають права отримувати освіту, адже їм поставлено діагноз «ненавчувані». Тим часом психологи та працівники сфери корекційної медицини стверджують, що дітей, цілковито нездатних до навчання, не існує.
Батьки дітей-інвалідів у нашій країні поставлені перед непростим вибором: віддати дитину до інтернату, відірвавши її від родини, або залишити дома, давши їй любов, але позбавивши кваліфікованої допомоги.
Інваліди також мають «вибір без вибору»: резервація вдома або резервація у спецзакладі. Однаково в Україні практично немає шкіл, куди може піти вчитися дитина з особливими освітніми потребами, такі діти та підлітки майже не спілкуються зі своїми здоровими ровесниками, а коли досягають повноліття, їх можуть взяти на роботу фіктивно — для того, щоб списувати на «працюючого інваліда» зайві кошти.