«Лист від Герхардта прийшов на початку серпня. Але це не був звичайний лист, написаний німецькою, з батьківськими розпитуваннями і настановами і з вкладеними, як щотижня, п'ятьма доларами. У конверті було декілька рядків, написаних незнайомим почерком — повідомлення про те, що напередодні трапилося нещастя: перекинувся черпак із розплавленим склом, і в Герхардта серйозно обпалені обидві руки. ...Уранці Басс зустрів батька на вокзалі. Герхардт був дуже блідий і вочевидь сильно змучений. Руки його були перев'язані, він мав такий жалюгідний вигляд, що перехожі оберталися, коли разом із Бассом ішов з вокзалу. «Як я обпікся! — сказав він сину. — Мені навіть здалося, що я не витримаю, такий був біль. Який біль! Вік пам'ятатиму!» — так американський письменник Теодор Драйзер змалював тяжку долю робітників у США наприкінці ХІХ століття у своєму романі «Дженні Герхардт». Тоді, понад 100 років тому, в Америці панувала епоха дикого капіталізму і визискування дешевої робочої сили.
Сьогодні в Україні є сотні сюжетів про покалічених на виробництві робітників. Щодня вони приїздять до Інституту медицини праці у Києві, де часто їм уже не можуть нічим допомогти, окрім як підтвердити факт втрати працездатності. І тоді людині залишається лише йти далі по колу — випрошувати допомогу в держави. Трапляються випадки настільки моторошні, що їх важко навіть описувати: значні опіки тіла, спричинений пилом тяжкий хронічний бронхіт, коли людина постійно задихається, падіння з 10-метрової висоти пачки склопакетів на працівника...
І хоча деякі політики наголошують, що на таких-то підприємствах такого-то турботливого власника робітники мають соціальні гарантії та високу зарплату, достатньо переглянути суху вітчизняну статистику. За даними Держкомстату України кожен третій працівник промисловості працює в умовах, що не відповідають санітарним нормам і правилам за рівнем впливу шкідливих виробничих факторів. У шахтах і підземних тунелях, на металургійних заводах працюють мільйони людей — в гуркоті, пилі, при високому тиску або температурі, в розжарених цехах, біля небезпечних верстатів. Найгіршими в Україні є умови праці у вугільній промисловості, металургії, машинобудуванні, хімічній і нафтохімічній промисловості, сільському господарстві. Показник професійної захворюваності за останні 20 років зріс від 0,8 до 6,71 на 10 тисяч працівників. І за кожною «одиницею статистики» — долі людей.