На десерт — спагеті й жабки

      Про такий фiнал першості ми в Україні могли лише мріяти, бо восени наступного року, коли завершиться відбір до Євро-2008, збірна України у будь-якому випадку матиме один з двох позитивних іміджів. Будемо вважати себе героями, якщо випередимо у групі одного з двох фіналістів нинішнього «мундіалю», або ж просто пристойною командою, яка не вийшла з групи, де грали чемпіон і віце-чемпіон світу. Хто дорікне за останній варіант? А ось, щоб позбавити австро-швейцарський оргкомітет наступного чемпіонату Європи одного з дуже прибуткових учасників, нашому тренерському штабу доведеться спочатку зробити суттєві висновки з тих іспано-італійських 0:7 у Німеччині.

      Щоправда, користі Олегу Блохіну від того, що наші майбутні суперники дадуть повне уявлення про усі свої переваги і вади, не буде. Для багатьох гравців недільний матч на берлінському «Олімпіаштадіоні» стане красивим завершенням кар'єри, а значить, «синьо-жовтим» 7 жовтня доведеться грати із зовсім іншими італійцями, а 2 червня наступного року — з суттєво оновленими французами. Особливо гостро проблема зміни поколінь постане перед Раймоном Доменеком. Проте це у майбутньому, а цими днями французький фахівець насолоджується бездоганно красивим виконанням «лебединої пісні» своїми ветеранами, яких могло ... не бути на цьому святі футболу.

      Захисник Ліліан Тюрам на прізвисько Мудрець, який у середу зіграв свій рекордний для Франції 120-й матч за збірну, після поразки на Євро-2004 від греків сказав: «Я завершую кар'єру, бо в цій команді немає дисципліни, і я не маю бажання даремно втрачати час». Новий тренер повернув його, як і Зідана з Макелеле. Через деякий час Тюрам скаже: «Я повернувся у команду, де кожен готовий пожертвувати своїм «я» заради колективу». Ці слова найліпше пояснюють причину виграшу французів у півфіналі. Бо Луїсу Феліпе Сколарі так і не вдалося створити у збірній Португалії колектив однодумців. Коли найкращий молодий гравець чемпіонату 19-річний Кріштіану Роналдо у середині другого тайму кілька разів свої технічні рейди завершував ударом, у той час як перед воротами Бартеза благали зробити пас абсолютно вільні Паулета чи Поштіга, стало зрозумілим, чого саме бракує «європейським бразильцям» з покоління в покоління, щоб стати першими. Так без «золота» і завершують кар'єру в збірній Фігу з ровесниками, подібне чекає португальців, вочевидь, і у майбутньому, бо тягнути ковдру на себе — це їхня національна футбольна риса.

      Щоправда, Сколарі встиг навести лад в обороні, яка була ахіллесовою п'ятою португальців раніше — до півфіналу у ворота Рікардо влетів лише один м'яч. Утім їхні суперники схильність до забезпечення надійності тилів демонструють вже давно. Розрізнений півзахист піренейців завдяки індивідуальній технiці Деку , Коштиньї та Роналдо зміг взяти центр поля під контроль, але максимум, що це їм принесло — можливість завдавати дальні удари. Але й цьому було покладено край, коли досвідчені Вієйра, Тюрам і Макелеле провели певні консультації під час надання допомоги Луїшу Фігу.

      Ця перемога не була такою яскравою і переконливою, як у попередньому матчі над бразильцями, бо, як визнав Доменек, Португалія створила значно більше проблем для його команди, ніж пентакампеніони. Комусь шкода підопічних Сколарі, як і самого тренера, у якого перервалася унікальна серія з 12 виграшних матчів на чемпіонатах світу, але все ж, думаю, більшість уболівальників мають суттєвий і справедливий закид до збірної Португалії. Коли з 60-ї хвилини вони почали майже безроздільно володіти м'ячем, але без наближення до воріт, у хід пішли традиційні падіння. Але уругвайський арбітр Хорхе Ларріонда мав стійкий імунітет до добре знайомого йому стилю симуляцій. Хоча й не карав суворо за цей артистизм, чим розлютив... італійців. Річ у тім, що у складах обох півфіналістів грало по шість гравців, які мали вже попередження. Ризик вийти у фінал знекровленими був великим, але арбітр не допоміг у цьому сенсі італійцям і по другому «гірчичнику» одержали лише француз Саа (не велика втрата — саме він ледь не підставив команду помилками на останніх хвилинах) та португалець Карвалью (головний антигерой матчу).

      Вирішальним у поєдинку став епізод, коли Тьєрі Анрі фінтом звільнився від Рікардо Карвалью, але захисник підсік форварда, коли той хотів його перестрибнути. Досвідчений бомбардир мав можливість не падати і вийти один на один, але навіщо, якщо це відбувалося у штрафному майданчику, а у команді є Зінедін Зідан. Піренейський голкіпер Рікардо, який увійшов в історію, відбивши три пенальті у чвертьфіналі з англійцями, і цього разу вгадав напрямок удару «короля» французького футболу, але не зумів його відбити. Цей гол для Зізу став 30-м у складі збірної. Пригадаємо, що у півфіналі переможного для французів Євро-2000 перемогу над тими ж португальцями їм теж приніс удар Зідана з 11-метрового на 117-й хвилині.

      Інший «король», португальський, теж мав шанс стати героєм за допомогою ... Фаб'єна Бартеза. На 78-й хвилині Роналдо потужно виконав штрафний удар і голкіпер французів незграбно відбив м'яч точнісінько на Фігу. Та після удару ветерана головою м'яч опустився на сітку воріт. Після цього стало зрозумілим, що у неділю на нас чекає римейк фіналу Євро-2000, в якому французи виграли у італійців.

ТАБЛО

1/2 фіналу

5 липня

Португалія — Франція — 0:1

Мюнхен. 66 000 глядачів

      Суддя: Ларріонда (Уругвай)

      Португалія: Рікардо, Мейра, Коштинья (Поштіга, 75), Фігу, Паулета (Сімао, 68), Мігель (П. Феррейра, 62), Н. Валенте, Карвалью, К. Роналдо, Маніше, Деку

      Франція: Бартез, Абідаль, Вієйра, Галлас, Макелеле, Малуда (Вільтор, 69), Зідан, Анрі (Саа, 85), Тюрам, Саньоль, Рібері (Гову, 72)

      Гол:Зідан, 33 (пен.)

      Попередження: Карвалью, 83 — Саа, 87