Припливли. Фініш — російський

      Микита Джигурда був останнім, з ким я спілкувався на кінофестивалі в Бердянську. Народний артист Росії з розпачем у голосі зауважив: «Україна не спроможеться в кіномистецтві і на півкроку за російськими мірками, доки її  правителі не перестануть сваритися і не почнуть вкладати гроші в ідеї творчої людини». Годиною раніше голова журі, народний артист України  Володимир Талашко зі сцени констатував позитив: «Як не порадіти, що наш кінематограф цьогоріч представлений відразу двома стрічками!»

      Слава Богу, адже бували фестивальні запливи «Бригантини» без вітчизняних фільмів, коли фестивалили в українському Бердянську москвичі і білоруси, i всі дипломи зазвичай діставалися росіянам. Виручила цього року Одеська кіностудія двома стрічками — росіяни не постраждали від цього, а ось білорусів не відзначено в жодній із шести основних номінацій. Світлана Кожем'якіна («Нєбачани край») повезла додому лише заохочувальний диплом, Юлія Кадушкевич («Я пам'ятаю»...) — спеціальний приз «Надія «Бригантини» (з наступного року буде упроваджено ще один спеціальний приз — імені Віктора Степанова, за розвиток слов'янського кіномистецтва і дружби між трьома народами).

      Україну не обійшов лише диплом переможця в номінації «Кращий актор» — дякуючи грі киянина Дмитра Лаленкова у стрічці «Секонд хенд». Кращим «другоплановим» актором визнано Володимира Стєржакова (фільм Віри Глаголєвої «Замовлення»). Лариса Гузєєва з цієї ж російської стрічки — краща актриса другого плану. В номінації «Краща актриса» журі відзначило Марину Зубанову («Потрібна няня») і Наталю Вдовіну («Замовлення»). «Шахраї» Марії Маханько визнано кращим режисерським дебютом (народний артист України Вілен Новак, вручаючи нагороду пані Марії, акцентував, що лише «Шахраї» не викликали сварки поміж членами журі; з усіх інших номінацій переможці визначалися після дводенних дискусій: «Ледь до бійки не доходило»). Наостанок було оголошено кращу режисерську роботу — фільм Лариси Садилової «Потрібна няня».

      Отже, півдюжини дипломів «попливли» з «Бригантини» до Росії, один — до Києва. Білоруси ж, напівжартома підмітив начальник управління мінкульту РБ Володимир Купрієнко, повезли додому спогади про бердянських комарів і смак запорізької горілки. Дехто із фестивальників нею смакував надміру — Михайло Єфремов, приміром, будучи «під шофе», на одному з концертів своїм шанувальникам тицяв дулі під ніс і крутив пальцем біля скроні (все це оперативно оприлюднили місцеві ЗМІ). Ользі Сумській не завжди вдавалося перепинити Єфремову шлях на сцену... Вона і Віталій Борисюк, до слова, на закритті фестивалю виконали третину концертних номерів!