Кафкіанський гамбіт: від Краснагоракаї до Пашковського?
Схоже, Ласло Краснагоркаї — це угорський Франц Кафка. Назва роману «Меланхолія опору» (К.: Комора, 2025) цілком могла би бути підзаголовком до «Процесу». >>
Ольга Сумська, як завжди, вся у роботі.
Микита Джигурда був останнім, з ким я спілкувався на кінофестивалі в Бердянську. Народний артист Росії з розпачем у голосі зауважив: «Україна не спроможеться в кіномистецтві і на півкроку за російськими мірками, доки її правителі не перестануть сваритися і не почнуть вкладати гроші в ідеї творчої людини». Годиною раніше голова журі, народний артист України Володимир Талашко зі сцени констатував позитив: «Як не порадіти, що наш кінематограф цьогоріч представлений відразу двома стрічками!»
Слава Богу, адже бували фестивальні запливи «Бригантини» без вітчизняних фільмів, коли фестивалили в українському Бердянську москвичі і білоруси, i всі дипломи зазвичай діставалися росіянам. Виручила цього року Одеська кіностудія двома стрічками — росіяни не постраждали від цього, а ось білорусів не відзначено в жодній із шести основних номінацій. Світлана Кожем'якіна («Нєбачани край») повезла додому лише заохочувальний диплом, Юлія Кадушкевич («Я пам'ятаю»...) — спеціальний приз «Надія «Бригантини» (з наступного року буде упроваджено ще один спеціальний приз — імені Віктора Степанова, за розвиток слов'янського кіномистецтва і дружби між трьома народами).
Україну не обійшов лише диплом переможця в номінації «Кращий актор» — дякуючи грі киянина Дмитра Лаленкова у стрічці «Секонд хенд». Кращим «другоплановим» актором визнано Володимира Стєржакова (фільм Віри Глаголєвої «Замовлення»). Лариса Гузєєва з цієї ж російської стрічки — краща актриса другого плану. В номінації «Краща актриса» журі відзначило Марину Зубанову («Потрібна няня») і Наталю Вдовіну («Замовлення»). «Шахраї» Марії Маханько визнано кращим режисерським дебютом (народний артист України Вілен Новак, вручаючи нагороду пані Марії, акцентував, що лише «Шахраї» не викликали сварки поміж членами журі; з усіх інших номінацій переможці визначалися після дводенних дискусій: «Ледь до бійки не доходило»). Наостанок було оголошено кращу режисерську роботу — фільм Лариси Садилової «Потрібна няня».
Отже, півдюжини дипломів «попливли» з «Бригантини» до Росії, один — до Києва. Білоруси ж, напівжартома підмітив начальник управління мінкульту РБ Володимир Купрієнко, повезли додому спогади про бердянських комарів і смак запорізької горілки. Дехто із фестивальників нею смакував надміру — Михайло Єфремов, приміром, будучи «під шофе», на одному з концертів своїм шанувальникам тицяв дулі під ніс і крутив пальцем біля скроні (все це оперативно оприлюднили місцеві ЗМІ). Ользі Сумській не завжди вдавалося перепинити Єфремову шлях на сцену... Вона і Віталій Борисюк, до слова, на закритті фестивалю виконали третину концертних номерів!
Схоже, Ласло Краснагоркаї — це угорський Франц Кафка. Назва роману «Меланхолія опору» (К.: Комора, 2025) цілком могла би бути підзаголовком до «Процесу». >>
Нову літературну премію "Григір" за найкращу книжку короткої прози заснували в Україні - відзнаку присвятили Григору Тютюннику. >>
Сьогодні, 11 березня, виповнюється 138 років від дня народження Василя Чечвянського (справжнє прізвище — Губенко) — українського письменника-гумориста і сатирика, одного з митців трагічного покоління Розстріляного Відродження. >>
Як один із експертів «Книжки року», у своєму власному рейтингу поставив «Рекламу Аведона» (К.: ArtHuss, 2025) на перше місце. >>
Унікальний макет Маріуполя представили на виставці «МУІ — Маріуполь Українська Ідентичність» у Львові. >>
У Лондоні відбулося інавгураційне засідання Українсько-британської комісії з питань культури відповідно до положень Угоди та Декларації про сторічне партнерство між Україною і Сполученим Королівством Великої Британії та Північної Ірландії, підписаних у 2025 році. >>