Запливи для зростання: на зимовому ЧС українські плавці оновили національні рекорди, але залишилися без нагород
На Олімпіаді в Парижі вітчизняні плавці виступили зовсім не так, як очікували від них їхні наставники та вболівальники. >>
Казка закінчилася. Дякуємо вам, хлопці, за казку!
04.07.2006
Андрій Воронін входить у зал очікування аеропорту «Бориспіль» крізь завісу конфеті та іншої радісної мішури. (Фото УНIАН.)
Їх у «Борисполі» ледь не задушили — українських футболістів, які повернулися з Німеччини значно пізніше, ніж від них того очікували. Не скажеш, що зі щитом, адже в 1/4 фіналу вони програли італійцям з рахунком 0:3. Але ж і не на щиті, а своїм, досить бадьорим ходом.
Увечері в суботу кілька сотень фанів зустрічали їх біля летовища обіймами, конфеті, феєрверками, шампанським, радісними вигуками, виконанням Гімну... Авжеж, як героїв. І для цього були підстави, пов'язані з нашою, українською, гордістю — не те щоб великою, але не надто й малою. Адже після розпаду СРСР жодна команда з пострадянських теренів не виходила до числа восьми кращих футбольних збірних світу, ба більше — просто не виходила з групи, до «шістнадцятки». Тож — ура, ми переплюнули росіян та іже з ними. А щодо гри й перспектив українського футболу — з цим ми ще розберемося...
Продовження теми - в репортажі спецкора "УМ" із Гамбурга "Пародисти проти оригіналів.
Збірна України, провівши турнір у стилі італійського «катеначчо», поступилася дорогою до медалей саме італійцям"
