Працьовитий відпочивальник Бурда. (Фото з архіву Бориса Бурди.)
Боюся, що літній відпочинок — не для мене. Свого часу я був цілком успішним науковим співробітником, міг упоратися з виробничими справами, їздив по фестивалях авторської пісні, грав у інтелектуальні ігри — і на все вистачало часу, хоча о 8.30 мусив бути на робочому місці. Нині ж теоретично можу хоч цілий день анічогісінько не робити. Будильник не дзвонить, начальник не контролює, а часу катастрофічно бракує. Купа цікавої роботи, але не зрозуміло, коли за неї братися. Про відпустку в традиційному розумінні не може бути й мови. Востаннє відпустку я мав у 1990 році. Правильно казав мій товариш Гоша Васильєв, який став першим головою демократичного райвиконкому в Москві: «І ти, Борю, залишиш роботу, на яку приходять по дзвінку і з якої по дзвінку ідуть. А залишивши, ніколи не повернешся».
Тому єдиний для мене відпочинок — це зміна діяльності. Дописав свої чергові програми й одразу подався знімати нові. І не будь-куди, а в Коктебель. І праця, і відпочинок. Хіба ні? Звідти полетів до Санкт-Петрбурга, до друзів по авторській пісні, щоб провести на великому фестивалі, на який завітали барди навіть зi США, вечір відпочинку, так звану «чайхану». Це — робота. До того ж не така вже й проста. Раніше на «чайхані» співали пісні, за які ще не посадять, але зі сцени вже не дадуть заспівати. І всім було цікаво. А зараз, коли все дозволено, що нам співати? А я от вигадав, що робити, і народ не розходився чотири години. Щоб відпустити працівників готелю, довелося відімкнути електрику... Це досить важка праця. Але й цікава, тож я відпочив. Не кажучи вже про те, що побачив старих друзів. Отакий відпочинок. Зараз от спілкуюся з вами і теж відпочиваю.
А нещодавно був я на острові Крит, судив кулінарний конкурс. Працюєш по шість-сім годин на день, журі за робочий день з'їдає близько тридцяти конкурсних страв на п'ятьох. Порахуйте, скільки на кожного припадає... Зате навкруги — прекрасна Греція! Останнього дня на екскурсію в Кносс вирвався, і просто в таверні з шістьма колегами ягня порішив: десь по півтора кілограма м'яса на брата, і ніхто не примушує оцінювати страву. А даремно: це ягня було найсмачнішою їжею на Криті. От бачите: теж який не є, а все-таки відпочинок. Доводиться на роботі його знаходити, більше нема де.
А зовсім недавно злітав до США, до батька на вісімдесятиріччя. Страшенно втішений, що зміг особисто його привітати. Заодно заїхав на три дні до Сан-Дієго та в Лос-Анджелес, а це вже майже справжній відпочинок! Бродив гарними місцинами. Сан-Дієго — чудовезне старе місто неабиякої для Америки древності: йому сто п'ятдесят років, це вам не жарти. Місцеві археологи влаштували виставку знайдених під час розкопок предметів старовини: «Молочні та пивні пляшки кінця ХIХ — початку ХХ сторіччя». Цікаво. А в нас багатьом містам понад тисячу років, а що ми знаємо про їхню історію? Те, що маємо, не бережемо, а втративши — плачемо...
Хто не знає Сашка Лірника? Виявляється, є такі. Та з кожним новим днем незнайків стає все менше: то книга з Лірниковими казками до рук потрапить, то диск хтось перепише й дасть послухати, то на телебаченні Лірникову вечірню казочку тато з мамою увімкнуть. Казкар постійно спілкується з читачами, слухачами й глядачами, їздить з волонтерською місією на Донбас, а також за кордон, до українців діаспори. >>
Професійна мандрівниця Ольга Котлицька цього тижня у Києві збирає друзів, щоб нагадати: телепроекту про подорожі, автором і ведучою якого вона є, уже 20. Спочатку був «На перший погляд», потім він трансформувався у «Не перший погляд». >>
Навіть якщо комедії не ваш улюблений кіножанр, варто подивитися на неперевершений талант однієї з найсмішніших сучасних коміків — американської акторки Меліси Маккарті у новій стрічці «Леді бос», що цього тижня виходить у прокат в Україні. >>
Телеведучий Дмитро Комаров на каналі «1+1» показав Камбоджу, Індію, Кубу, Болівію та інші країни такими, як ніхто не здогадувався. Він «вивертає» світ і показує його з вражаючих сторін. У кабінеті Дмитра в офісі «Плюсів», де ми ведемо розмову, ніби зібрані шматочки екзотичних країн, у деталях. >>
Упродовж останніх років вибагливі телеглядачі, які цінують свій час, усе частіше відмовляються від перегляду ефірів так званих великих каналів, де навіть у новиннєвих блоках орієнтуються на «інформацію розваг» — інфотеймент. >>
У Донецьк прибула група з 20 представників російських ЗМІ, перед якими поставлено завдання «фіксації обстрілів мирного населення українськими військовими», а також «консультацій» з організації провокацій, — повідомили в групі «Інформаційний спротив». >>
