В Україні вперше централізовано закупили алотрансплантати шкіри
На замовлення Міністерства охорони здоров’я Медичні закупівлі України вперше закупили алотрансплантати шкіри. >>
А ми п'ємо коров'яче молоко після року. (Фото автора.)
Нібито ж усі ми знаємо, що материнське молоко — неповторний продукт, який дає дитині і поживні речовини, і нормальну мікрофлору, і захист від бактерій, але чомусь більшість матерів квапляться перевести маля на суміші, соки, каші... Дослідники волають, що без маминого молока діти виростають хворими, часто страждають від ожиріння, гастрозахворювань, серцево-судинних патологій, а батьки подекуди замінюють найприродніший харч немовляти коров'ячим молоком, хлібом і навіть... сухою ковбасою! Педіатри кажуть, що це не поодинокі випадки. Так, до Інституту педіатрії, акушерства та гінекології (ІПАГ) АМН України мало не щодня привозять таких пацієнтів, яким ледь виповнилося півроку чи 9 місяців...
Як розповів «УМ» завідуючий відділення проблем харчування та соматичних захворювань дітей раннього віку ІПАГ доктор меднаук Олег Шадрін, грудне вигодовування є найприроднішим та найкориснішим способом харчування дитини, адже у материнському молоці міститься оптимальний баланс вітамінів, амінокислот та поживних речовин, необхідних для нормального фізичного розвитку та міцного імунітету дитини.
Як додає провідний науковий спеціаліст ІПАГ, кандидат меднаук, головний консультант дитячої мережі ГУОЗ Києва з питань дієтології Валентина Місник, набір корисних речовин, який міститься у материнському молоці, впливає на формування нормальної захисної мікрофлори кишечнику, тобто росту «хороших» лакто- та біфідо-бактерій. А білок лактоферін працює для кращого забезпечення дитячого організму залізом і пригнічує ріст патогенної мікрофлори, відбираючи під носом у «поганих» бактерій іони заліза, які плавають у кишечнику. Крім того, лактоферін зменшує токсичну дії радикалів, які виникають у людському організмі під час різних запальних процесів. Над цією захисною місією білок працює разом із вітамінами та поліненасиченими жирними кислотами, які також містяться у жіночому молоці.
Не останню роль відіграють у становленні антибактеріального імунітету в новонароджених і клітинні фактори — лімфоцити та макрофаги, які передаються з молоком від мами до маляти. За словами Валентини Місник, жодні суміші ніколи не зможуть компенсувати цей компонент, тому природне вигодовування повинно тривати щонайменше перший рік життя. Діти, яких рано відлучили від грудей, ростуть дуже хворобливими і слабенькими...
Лікарі кажуть, що концентрація кальцію та фосфору в грудному молоці трохи нижча, ніж у коров'ячому, але «мамині» речовини засвоюються набагато краще, і діти, які їх отримують, набагато менше хворіють на рахіт. Аналогічна ситуація і з залізом: у жіночому молоці його міститься 0,5 міліграма на літр при ступеню біодоступності 50 відсотків, а в молочних сумішах — 1,5 міліграма на літр при ступеню біодоступності лише 5 відсотків. Крім того, навіть адаптовані (тобто максимально наближені за складом до жіночого молока) молочні суміші містять замало селену — речовини, необхідної для розумового розвитку дітей.
Утім висока концентрація та біодоступність деяких речовин у молоці не завжди йде малюкові не користь. Так, у коров'ячому молоці міститься в 4 рази більше натрію, ніж у грудному, а надлишок цього мікроелементу в подальшому може стати причиною вегето-судинної дистонії в підлітковому віці, а також важких кризів при гіпертонічній хворобі дорослого...
Виникає питання: чому ж українки не намагаються якомога довше годувати дітей груддю? За даними ІПАГ, понад третина українок припиняють природне вигодовування на першому — третьому місяці життя дитини, тоді як педіатри радять продовжувати його принаймні до року... Як стверджує Олег Шадрін, основна причина полягає у відсутності впевненості деяких батьків і навіть деяких медпрацівників у необхідності грудного вигодовування. Молодим матерям просто не вистачає повної та достовірної інформації про переваги та техніку годування груддю, ось вони й переводять своє дитя на суміші, каші й пюре раніше, ніж потрібно. Тому Інститут педіатрії, акушерства і гінекології разом із компанією «Нутриція» почали освітній проект на підтримку грудного годування «Молочні джерела», щоб надати мамам важливу інформацію.
З огляду на те, що проект не зможе дійти до кожного нашого міста й села, «УМ» вирішила порозпитувати Олега Шадріна про деякі моменти в годуванні малюків. Така інформація колись та знадобиться...
— Олеже Геннадійовичу, чому українки так легко відмовляються від грудного вигодовування і переходять на штучне?
— Коли у нас з'явилися адаптовані молочні суміші, протягом деякого часу вони широко рекламувалися, і всі подумали, що вигодовувати маля материнським молоком — це зовсім не обов'язково. Пізніше рекламу сумішей заборонили, але ситуації це не покращило. Сьогодні жінка може через будь-які, навіть незначні проблеми, припинити годувати груддю, а це дуже шкодить здоров'ю дитини. Маля, яке виросло на сумішах, завжди буде хворобливішим від дитини, яка росла на грудному молоці. Та що тут казати, коли наші люди іноді малюків таким годують, що за голову берешся! І сосисками, і картоплею, навіть суху ковбасу давали смоктати, а потім у дитині всі органи травлення треба лікувати. Треба ж розуміти, що немовляті протипоказані «дорослі» харчі! Привозять до нас і після раннього введення в їжу цільного молока, кефіру...
— Чому??? Адже ці продукти здавна вважаються джерелом здоров'я...
— Причин багато. В першу чергу, у тваринному молоці міститься не такий білок, як у жіночому, і ферментам, які допомагають перетравлювати цей продукт, набагато важче справитися зі своєю роботою. Власне, через це навантаження, яке лягає на апарат травлення дитини, на порядок вищий, слабенька ендокринна система працює «через силу», а там і захворіти недовго. Крім того, коров'яче (так само, як і козяче) молоко має значні алергогенні властивості, воно відрізняється від грудного за співвідношенням різних жирів, білків, за кількістю лактози (молочного цукру)... Можна довго пояснювати, але головне, що мамі треба запам'ятати, до 9 місяців дитині не можна давати цільне молоко. Ми рекомендуємо вводити з 9 місяців, якщо дитина здорова, а якщо має проблеми з алергією, то взагалі після року.
— А як щодо кефіру? Його теж не можна давати дітям до 9 місяців?
— Авжеж. Його раннє вживання викликає у малюків кишкові кровотечі. Кефір зсуває кислотність кишечнику в кислий бік, змінює нормальну мікрофлору на патогенну, спричиняє дрібні крововиливи кишечнику — не надто корисна дія... Щоправда, бувають випадки, коли кефір потрібний, і за певних умов ми його використовуємо, але здоровим дітям краще давати цей продукт після 9 місяців.
— А коли можна починати давати соки? Теж так пізно?
— Ні. Соки рекомендуємо давати десь на четвертому—п'ятому місяці життя, аби підготувати шлунково-кишковий тракт малюка до введення прикорму. Але перші 3-4 місяці соки заборонені! З одного боку, вони мають багато корисних властивостей, але з іншого, вони містять різні активні сполуки, кислоти, які можуть подразнювати дитячий шлунок, порушувати процеси травлення, спричиняти різні алергійні реакції, дисбактеріоз. Крім того, введення соків у раціон дитини в перші три-чотири місяці життя може негативно вплинути на смоктання дитиною материнських грудей і тим самим викликати погіршення лактації у жінки. Потім молока не буде вистачати...
— Ви казали, соки готують організм дитини до прикорму. А коли мамі найкраще вводити в раціон маляти прикорм?
— З шести місяців треба обов'язково, а от раніше краще обмежитись грудним молоком. Дослідження, проведене фахівцями ВООЗ у низці європейських країн, показало, що діти, які отримували прикорм після 6 місяців, мали значно менше захворювань органів травлення, ніж діти, яким суміші давали до піврічного віку.
— Що ж робити мамі, якщо у неї дуже рідке молоко, і дитині не вистачає для росту поживних речовин? У такій ситуації жінки зазвичай додають у раціон малюка суміші...
— І неправильно роблять. Завжди краще корегувати харчування матері, аніж дитини, і це стосується всього — і вмісту вітамінів, і концентрації білків, і наявності мікроелементів. Хочеться дати немовляті вітамінів? Будь ласка, нехай жінка більше їсть свіжих фруктів та овочів, ягід та зелені. Мало заліза? Нехай мама «налягає» на м'ясо. Повірте, це набагато простіше зробити, аніж потім лікувати дитячі хвороби. Зважаючи на те, що в організмі наших дітей досить низький природній вміст заліза (за даними нашого інституту, близько 30 відсотків українських дітей мають ті чи інші прояви анемії), уже з шостого-сьомого місяця в раціон треба вводити м'ясо-овочеві пюре. А взагалі, треба прислухатися до порад фахівця і не прикидати «на око», які продукти давати малюкові певного віку.
На замовлення Міністерства охорони здоров’я Медичні закупівлі України вперше закупили алотрансплантати шкіри. >>
Голодування може мати погані генетичні наслідки для наступних поколінь – те, чого не вистачає у вашому раціоні, може також впливати на здоров’я ваших нащадків. >>
Заяву про зменшення кількості медичних вишів зробили УМОН. Студенти медичних спеціальностей повинні отримувати базову вищу освіту у класичних ЗВО, а вже після цього навчатися на потужних медичних факультетах. >>
Чверть дітей віком від 7 до 9 років серед країн Європи, Західної та Центральної Азії мають надмірну вагу, зокрема 11% – ожиріння. >>
Спільно з Міністерством охорони здоров’я Міністерство оборони України представили реформу військово-лікарських комісій (ВЛК), яку впровадять до листопада 2025 року. Її мета — «змінити застарілу систему». >>
Перелік тестів, шкал аналізу та методик, за якими реабілітологи зможуть оцінювати функціонування пацієнта, що потребує реабілітації затвердило Міністерство охорони здоров’я України. >>