Канікули в Андромедівці

      Ох же ж у халепу вскочила тітка Яєчня (взагалі-то вона тітка Галя, а Яєчня - то так, по вуличному)! Розкажеш комусь - не те що не повірять, а ще й багатозначно пальцем біля скроні покрутять і скрушно головою похитають. Так що хоч-не-хоч, а змушена прикусити язика й наодинці мучитися з дивовижною історією. Словом, вирішила тітка Яєчня позбутися збитошного кота, котрий полюбляв то сметанку просто на столі похлебтати, то за курчатами поганятися, та так, що потім хазяйка до вечора їх мусила по всіх довколишніх кущах збирати. За сільською традицією вона посадила хвостатого бешкетника в мішок, міцно зав'язала, винесла далеко за село й покинула в лісосмузі разом із мішком.

      Коли ж це пізно ввечері почула за вікном якусь вовтузню. Вийшла надвір - і остовпіла: перед очима лежав її мішок, і з нього лунало добре знайоме «Ня-я-яв!». Раптом мішок розв'язався, і при світлі місяця з нього виліз котяра, але, от напасть, - завбільшки зі здоровенного дядька. Насварився на хазяйку лапою і мовив людською мовою: «Якщо таке ще колись повториться, тоді справді обернуся дідьком, чортом, дияволом... Дивись мені!». Далі опустився на чотири і зник за хатою. Чи ж варто додавати, що опісля тітка готова була котика тією самою сметанкою годувати з ложечки, аби лиш подібне не повторилось. А найгіршим покаранням, либонь, стало те, що про це нікомусіньки не можна розказати...

      І хіба того літа у неї одної така придибенція трапилася? Кому, скажіть, розкажуть сільські дядьки, що вони знайшли в лісосмузі загадковий сріблястий апарат явно неземного походження і намагалися відвезти на металобрухт, а тут раптом апарат утік, трактор піднявся в повітря разом із причепом, політав-політав над ставком та й опустився біля берега в баговиння?

      Однак не будемо переповідати перипетії всіх веселих пригод, що їх зазнали герої повісті «КотоВАСІЯ» письменника (і, додамо, власного кореспондента «УМ» у Донецьку) Павла Куща - непосидючі школярі зі звичайнісінького українського села Андріївки. У них знайшлися неспростовні підстави запропонувати селу нову назву - Андромедівка, бо ж комічні ситуації почали розігруватися не без втручання прибульця зі Всесвіту, котрий подружився з хлопчаками. А був він хоч і людського зросту, але як дві краплі води схожий на...

      Ні, все-таки давайте залишимо інтригу для майбутніх юних читачів, які, певно, знудьгувалися за справді доброю сучасною літературою для підлітків. А була ж у нас чудова традиція - досить назвати «Тореадорів з Васюківки» (внесена за кордоном до Особливого почесного списку Г.-К. Андерсена), «Надзвичайнi пригоди Робiнзона Кукурузо» та інші книжки Всеволода Нестайка, на яких виростало сьогоднішнє середнє покоління. Пригадую, як колись із нетерпінням чекав на чергові числа журналу «Піонерія», де з продовженням друкувалася Нестайкова «Таємниця трьох невідомих», а потім усю повість переписав до грубого зошита.

      У нашому книговиданні після чорної смуги поволі настають ліпші часи, і про це першим просигналізував читач: зростають обсяги продажу різної літератури, і в першу чергу, - дитячих книжок. Закономірно, що повертається й авантюрно-пригодницький жанр, адже він чи не найсильніше захоплює дитячу уяву, будить фантазію. Яскраве підтвердження сказаного - випуск після тривалої перерви видавництвом «А-ба-ба-га-ла-ма-га» збiрки творiв Всеволода Нестайка.

      «КотоВАСІЯ» органічно продовжує цю традицію. Книжка виграє ще й тому, що вона по-справжньому весела. Юні любителі смішного можуть наперед смакувати, як вони триматимуться руками за животики. (До речі, Павло Кущ добре відомий і як автор книг гумору «для дорослих».)

      А от про що все ж доводиться пошкодувати, то це про поліграфічну бідність самого видання, підготовленого журналом «Донбас». Подібні якість друку і розмір шрифтів повинні призначатися явно не для дитячих очей, а клеєний корінець - не для дитячих рук. Та й тираж, судячи з усього, надто скромний, хоч за якістю тексту та ілюстрацій «КотоВАСІЯ», на мою думку, могла б заслужено претендувати на чільне місце у списку українських дитячих бестселерів. Звісно, якби такий був.