Як і в попередні роки, зібрання пройшло під егідою Національної спілки журналістів України. Її голова Ігор Лубченко акцентував, що потреба роздержавлення ЗМІ вже не викликає жодних сумнівів як у журналістів, так і в керівників виконавчих та представницьких органів влади; наразі йдеться лише про терміни і механізм бажаної оптимізації інформаційного простору України. Розроблено проект відповідного закону, спірні положення якого було обговорено 23 травня під час робочої зустрічі керівників Мін'юсту, НСЖУ, Фонду держмайна і ЗМІ. «Міністр юстиції Сергій Головатий пообіцяв подати уряду тільки схвалений нашою Спілкою проект», - повідомив пан Лубченко. Журналісти ж, як з'ясувалося, не завжди солідарні в своїх оцінках респективи (і головне - наслідків!) реформування державних і комунальних ЗМІ.
Песимістично налаштований, приміром, Ігор Рекун (Суми). Керівник прес-центру «Вільної громади» поділився враженнями від перебування в США і Польщі. За океаном кілька корпорацій скупили всі газети, в Польщі це зробили німці - і тепер шпальти газет перевантажені насиллям і порно. Оббреше приватна газета керівника міста чи регіону - де йому «відбілюватися? На мітингах? Тезу гостя підкріпив прикладом з останніх виборів міський голова Бердянська Валерій Баранов: хтозна, чи дала б йому місцева «Південна зоря» шанс спростувати вигадки конкурентів, якби у співзасновниках міськрайонки не було міськради... Водночас мер висловив вдоволення тим фактом, що з бюджету міста для фінансування газети не взято жодної гривні. Оплачують міськвиконком і рада тільки рахунки за публікації своїх матеріалів. Гідний уваги досвід.
Проблема самоокупності ЗМІ після реформування, ясна річ, загостриться. На півдні і сході це стосуватиметься передовсім видань, що виходять державною мовою, зауважив на конференції кореспондент «УМ». Як бути, приміром, із «Кримською світлицею»? Ігор Лубченко відповів, що угоди між редакціями і новим власником (співзасновником) передбачатимуть збереження мови видання; планується і виділення державою відповідних грантів для таких видань. Сергій Головатий навіть радить упродовж принаймні п'яти років по роздержавленню передбачати дотування україномовних видань у «специфічних» регіонах, депутати яких уже прийняли низку антиконституційних «мовних» рішень (дійсно, важко повірити, що Рінат Ахметов чи хтось iз його компанії допоможе фінансувати ту ж таки «Кримську світлицю»!). Допоможе редакціям і передача їм приміщень - якщо не у повну власність, то на умовах оренди за символічну плату і з правом віддавати вільні помешкання у суборенду. Таке, до речі, вже практикується.
В Ізюмі (Харківська область) редактор Костянтин Григоренко вже підписав угоду з міським головою про видання газети в ринкових умовах. Аби влада не тиснула, впевнені не лише ізюмці, тимчасове фінансування слід допускати хіба-що з бюджету вищого рівня. У Швеції, приміром, держава субсидує лише другу за рейтингом газету; в США уряд бере на себе частину затрат за доставку періодики. А в Україні й досі місцеві «князьки» виділяють із бюджету по дві-три тисячі, а вимоги до редколективів, образно кажучи, і в мільйон не втиснеш!.. Сподівання деяких редакцій на «безпроблемних» керівників - це ж фата моргана, каже Ігор Лубченко! Розпочате в регіонах роздержавлення з часом «дістане» навіть такі видання, як «Урядовий кур'єр» і «Голос України».
До речі, на захист останніх несподівано став не лише заступник головного редактора газети «Голос України» Сергій Демський («Приватизація не повинна бути примусовою»), а й Володимир Пісковий («Дзеркало тижня»): яке, мовляв, діло пану Головатому до цих газет? Видає парламент «ГУ» - нехай 450 джентльменів збираються, мовляв, і вирішують долю газети. З іншим закидом колеги важко не погодитися: з незрозумілих причин НСЖУ має намір не чіпати, приміром, понад двадцять видань Міносвіти! Закон матиме винятки? Незрозуміло.
Ігор Лубченко певен, що будуть і пілотні проекти. Аби в Україні роздержавлення не породило купу проблем - на кшталт того, як це сталося у Болгарії чи Словенії. Однак реформуванню ЗМІ, на чому наполягає і Рада Європи, бути. Як і новому статусу журналістів «з бородою» (за наявностi вiдповiдного стажу на пенсiю вони йтимуть як держслужбовцi).
Незважаючи на найгарячішу пору року — і за температурою повітря, і за зайнятістю аграріїв — ціни на продукти не зменшуються. У чомусь винні погані погодні умови на початку посівної. >>
Дендропарк у селі Ходаки Коростеньського району Житомирської області з’явився в 1979 році на місці колишньої пустки. >>
У Черкасах оголошено про збір підписів під петицією до міської влади проти встановлення в обласному центрі стели «Я люблю Черкаси». >>
Найшвидше впоралися з локалізацією та ліквідацією пожежі рятувальники Херсонщини. Пожежникам удалося за лічені години загасити полум’я, що спалахнуло на території Первомайського лісництва ДП «Каховське лісове господарство». >>
Три дні поспіль на батьківщині Богдана Хмельницького тривав Всеукраїнський фестиваль нескореної Nації «Холодний Яр», на якому зібралися патріоти України від заходу до сходу. >>
Минулими вихiдними у Черкасах відбувся «Грінфест 2016». Це традиційний екологічний фестиваль, який проходить четвертий рік поспіль у міському парку «Сосновий бір» на дніпровських схилах. >>
