Світлиця для братів Кличків

      За словами місцевих мешканців, на початку минулого століття у Вільшані жили високі та кремезні брати Клички - Єрофей та Петро. У селі нині мешкає онука Єрофея - Ганна Голуб. Вона розповідає, що її діда, котрий міцно стояв на ногах, бо мав землю, млин, добротну хату, змусили вступити до колгоспу. Але коли Єрофей почав вимагати повернути нажите добро, колгоспні активісти його побили, хату забрали, родину викинули на вулицю, а самого звели зі світу. У брата Єрофея - Петра, який був чоботарем, під час Голодомору померла дружина і двоє дітей. Троє інших його дітей пережили війну, в тому числі і дід Віталія та Володимира Кличків - Іларіон. До Великої Вітчизняної він працював у сусідній Смілі дільничним міліціонером, за дружину взяв учительку Тамару. Потім у його долі був фронт, оточення, але Іларіону Кличку вдалося вирватися звідти й повернутися у Смілу. Там він дізнався, що його жінка в концтаборі. І чоловік здійснив майже неможливе: знайшов той концтабір, підкупив охорону й забрав дружину у Вільшану. В той час він заробляв на життя тим, що латав людям взуття. І мало хто знав, що у схованці під скринею він переховує від німців свою кохану дружину, котра була невеличкою на зріст. А після війни Іларіон Кличко забрав свою Тамару та сина й поїхав у Киргизію до брата Федора.

      У Вільшані пишаються своїми земляками Кличками й уже зібрали про цю родину чимало матеріалу. Цією доброю справою займаються селяни на чолі з Людмилою Тимошенко. Не стоїть осторонь і сільський голова Валентин Іваненко: для майбутнього сільського музею «Вільшанська світлиця» він уже виділив приміщення. «Такий музей у нашому селі буде. Знайдеться у ньому місце і для експозиції про родину Кличків. Про це вже ми повідомили братів Кличків: із Вільшани їм вислали касету зі зверненням від їхньої троюрідної сестри Ганни Голуб», - повідомив «Україні молодій» пан Валентин.