Росіяни бурять Антарктиду

      В Антарктиді знаходиться понад 145 озер діаметром кілька кілометрів, які сховані під льодовиками на глибині 3-4 кілометри. Від повного замерзання в найхолоднішому місці нашої планети їх уберігає тиск, створений льодовим покровом. За іншими науковими версіями, вода в цих законсервованих під льодом озерах залишається достатньо теплою, щоб не замерзати, або завдяки геотермальному теплу зсередини Землі в результаті розпаду радіоактивних матеріалів, або велетенські пласти льоду слугують для озер своєрідною «ковдрою», яка рятує їх від низьких зовнішніх температур.

      Найбільшим з усіх цих підльодних озер є Восток. Воно отримало назву від радянської полярної станції «Восток», що знаходиться над ним за 1300 кілометрів від Південного полюса. Власне і саме озеро відкрили російські вчені з використанням радарів та штучно генерованих сейсмічних хвиль. Пізніше, 1996 року, американська космічна агенція НАСА за допомогою більш сучасної апаратури на дослідницькому супутнику «Галілей» та європейському супутнику ERS-1 встановили точні обриси озера Восток під льодом та інші параметри схованої під льодовиками водойми. До речі, ці ж супутники зібрали дані, за якими виникла наукова гіпотеза, що під Європейським континентом знаходиться або велетенське водоймище, або океан мулу.

      Тож озеро Восток розташовується на глибині 4000 метрів під товщею льоду. Його найглибша точка розмiщена на рівні 1265 метрів нижче рівня Світового океану. Глибина озера коливається від 200 до 800 метрів, а середня глибина - 400 метрів. Тобто його поверхня знаходиться нижче рівня Світового океану. Водойма, яка фактично складається з більшого і меншого озер, має вражаючі розміри: 120 кілометрів у довжину та 40 кілометрів у ширину, тобто за площею (14 тис. квадратних кілометрів) вiдповiдає одному з найбільших озер Північної Америки - Онтаріо - чи території такої європейської країни, як Нідерланди. Вчені Токійського університету 2004 року підрахували, що озеро містить 5400 кубічних кілометрів води. Такi данi про озеро повiдомляє сайт www.resa.net.

      Значення Востока велетенське. Вчені припускають, що озеро було «запечатане» льодами від 500 тис. до більш ніж одного мільйона років тому. Окремі вчені оцінюють вік озера в 25 млн. років. Тобто воно є «живим записом» історії виникнення нашої планети. Вчені стверджують, що вода озера є таким самим цінним науковим матеріалом, що і зразки пород з інших планет Сонячної системи. Науковці недарма жартома називають Антарктиду «найближчим місцем до Марса». Більше того, вчені вважають, що у воді озера збереглися живі організми, які залишаються незмінними з праісторичного періоду нашої планети. Тож для науковців роками існує велетенська спокуса дістатися до озера Восток та задовольнити свою цікавість.

      1998 року російські, британські та американські вчені здійснили буріння стерильним буром майже до поверхні озера і встановили, що відібрані зразки льоду мають вік 420 тис. років. Але вони все ж втрималися від спокуси вдертися за допомогою «фомки» до цього «біологічного музею». Якщо в озері існують ранні форми життя, то сучасна наука ще не знає методів, як розвідати їх так, щоб не знищити, чи не дістати на поверхню щось таке, що може обернутися «карою Божою» для людства. Адже якщо в озері існують якісь форми життя, то вони сотні чи мільйони років існували окремо від земних, без світла та під тиском, який у 360 разів перевищує атмосферний тиск на поверхні Землі. Вода озера має інший біологічний та хімічний склад, ніж усі відомі нам земні водойми. 

      Наприкінці 90-х років з'явився спільний європейсько-російський проект під назвою «Ініціатива Європа-Восток», котрим передбачалося створити пробник, який дістанеться озера. Пробник мав складатися з так званого кріобота, який мав не бурити лід, а поступово занурюватися в глибину, розтоплюючи його. Кріобот мав тягнути за собою електричний кабель і мати всередині так званий гідробот - маленький гідроробот iз відеокамерами та іншою дослідницькою апаратурою, який після досягнення гідроботом поверхні озера мав виплисти з нього та дослідити води Востока на предмет наявність у них живих організмів. Цей проект мав стартувати 2001 року, але західні вчені тверезо все обдумали і з наведених вище міркувань відмовилися від нього.

      Але росіяни, які, незважаючи на застереження та протести науковців усього світу, намагаються тепер дістатися до озера. Їх не відлякує, що незграбні дії можуть закінчитися зараженням води та знищенням «загубленого світу», який існує в незмінній формі з тих часів, коли на нашій планеті ще не було людини. Російська експедиція впродовж кількох останніх місяців використовує кожну нагоду, коли температура зовні дозволяє проводити бурові роботи. Вчені кажуть, що роблять це без відповідних безпечних технологій, оскільки таких ще не розроблено. На цей час росіяни заглибилися в лід лише приблизно на 150 метрів, але стверджують, що дістануться озера до 2008 року. Вони відкидають звинувачення науковців з інших країн, що діють iз політичних міркувань (Росія і тут повинна бути першою). І самі звинувачують представників західної науки, що ті просто не можуть погодитися з думкою, що таке престижне відкриття здійснять росіяни.