Не так давно ми пережили екстрасенсорний бум. Потім — під тиском нищівної критики — бум почав спадати. Але біоенерготерапія не вмерла. І нині в газетах побачиш таку інтригуючу рекламу, обіцянки миттєво звільнити від хвороб і всіляких негараздів. Однак і черв'ячок сумніву десь точить: чи можливо це?
Щоб внести якусь ясність, звернулася до давніх добрих знайомих у центр нетрадиційної медицини «Енергетика» — Людмили Петрівни Жукової, незвичайні здібності якої визнано не лише в Україні, а й у Німеччині, Австрії, інших країнах світу. Працює Людмила вже років із десять у тандемі зі своєю дочкою Аліною Войтенко, котра успадкувала від матері дар цілительства.
Людмила: — Спочатку трохи теорії. Ми всі існуємо в невидимому океані хвиль. Усе живе випромінює коливання різних частот. Наука не заперечує, що фізичне тіло людини оточує біоенергетичний кокон. Складається він із різних полів. Це, зокрема, поле ментальне (клітинного мислення), емоційне... Це наша аура. Кожна наша клітинка «дихає» — поглинає і виділяє енергію, тобто в ній відбуваються обмінні процеси. У здорових і хворих органів частота енергетичних коливань не однакова, вони випромінюють холод або тепло. І досвідчений біоенергетик вміє відчути рукою поверхню і температуру ділянок біополя, а відтак — визначити, де міститься хворий орган. Але це ще не все. Він вміє також гармонізувати вібрації клітин, їх обмінні процеси, відновити енергетичний баланс.
— Саме таким чином ви й діагностуєте пацієнтів?
Людмила: — Так. Але в нашому центрі спочатку проводить діагностику на апараті Фолля лікар першої категорії Тетяна Карцан. Багато хворих приносить із собою дані різних обстежень із поліклінік, лабораторій. Хочу підкреслити, що від того, чи правильно визначено діагноз хвороби, залежить 80 відсотків успіху лікування. Я «дивлюсь» пацієнтів руками, уточнюю розмір пухлини, камінців у нирках чи жовчному міхурі, наскільки спазмовані судини...
Аліна: — Інколи відчуття наших рук не збігаються з даними лабораторій. Тоді ми наполягаємо на додаткових обстеженнях. Якось приїхала з одного райцентру згорьована жінка, з діагнозом рак. Її направили на операцію. А ми того раку ніяк не виявляємо. Порадили ще раз, у Києві, пройти обстеження. Як ми зраділи, коли побачили ту жінку з букетом квітів! Страшне — не підтвердилося. Ну а далі — почали лікувати: біоенергетичні сеанси, лікування травами.
— Ви «нагодували» хвору своєю енергією?
Людмила: — Людина черпає енергію з космосу, їжі та, звичайно, від природи, що її оточує. Тому цілитель не тільки лікує хвороби, а й змушує цю енергію працювати. Заявляю про це з повною відповідальністю за свої слова. Біоенергетик уміє керувати своєю енергією і вміє цією енергією не «годувати», а очищати організм хворого, допомагає пацієнту позбутися негативної енергетики, пробуджує в ньому внутрішні сили, які допоможуть боротися із захворюванням. До того як біоенергетик не «запустить» енергетичний механізм хворого, ніщо саме по собі в організмі пацієнта не зміниться. А коли «механізм» починає діяти, організм хворого позбавляється негативної енергії, тобто відновлюється. Адже ми впливаємо не на окрему хворобу, а на весь організм. Просимо пацієнтів знову пройти обстеження, щоб побачити динаміку — як хвороба минає.
— Чула, вам удається допомагати хворому й на відстані. Не раз була присутня при цьому.
Людмила: — Це не фантастика, а реальність. Слухаю голос хворого, за вібраціями створюю фантом (образ) людини, бачу її органи. Працюю і запитую, що вона відчуває — тепло, холод...
— Відстань не заважає?
Людмила: — Ні. Адже ми можемо думкою подолати за мить тисячі кілометрів. Так само біоенергетик посилає свою енергію у будь-яке місце планети. Були сотні випадків, коли до мене зверталися люди з інших країн, навіть континентів. Проводила діагностику хлопчика, що жив у Австралії. Потім його привезли до мене.
— Можливо, близький контакт кращий?
Людмила: — Це ролі не відіграє. Мені вдалося з Києва загасити широкий інфаркт протягом п'яти днів у чоловіка, що лежав у віденській лікарні, їхні медики дивувалися — електрокардіограма потім не виявила навіть рубців на серці. Це підтверджено документально.
— Скільки разів приходити на сеанси?
Аліна: — Все залежить від стану здоров'я пацієнта. Трапляється, відчуваєш — хворий прийшов з відкритою душею, всміхається. Тоді й у мене виникає відповідний настрій, народжується величезне прагнення зробити для людини все, що вмію.
Людмила: — Щоб «перестрибнути» через бар'єр, маю кілька надійних способів. Наприклад, цікавлюся, скільки років тому проводилася операція апендициту. Він здивований, бо вважає, що мені через костюм не видно того рубця, а я його «бачу»... А коли в пацієнта є до мене довіра, і лікування йде краще. І він виконуватиме все, що я йому пораджу. Коли настає полегшення, я пропоную зробити перерву. Чому? Я подолала хворобу, котра прийшла останнім часом. Але ще є недуги, що мають старі корені. Як археолог шар за шаром знімає грунт, аби докопатися до заповітного скарбу, так і біоенергетику доводиться очищати хворий організм. Інколи це треба робити у кілька етапів.
— Ви даєте «домашнє завдання» пацієнтам?
Людмила: — Обов'язково. Вже з першого-другого дня розповідаю, що хворий повинен робити сам. Передусім навчаю — тисячі пацієнтів це опанували — біоенергетично впливати на хворий орган. Розповідаю про енергетичні меридіани, чакри. Пояснюю, чому після сеансів відчувається легкість у всьому тілі. І потім мої пацієнти вже можуть вплинути на себе самі.
Людмила: — Нерідко літні люди скаржаться на біль у коліні, їм тяжко ставати на ногу. А що таке біль? Нестача енергії. Значить, суглоб треба енергетично «підгодувати». Годиться для цього «сонячна кулька» — уявний згусток сонячної енергії. Щоб уміти її утворювати, слід спочатку потренуватися.
Сісти зручно, розслабитися, заплющити очі. Ноги не схрещувати. Долоні стулити перед собою, лікті — горизонтально, відвести у різні боки. Подумки рахуємо — один, два, три, чотири. І на «п'ять» долоні трохи розвести. Відчуваємо: вони ніби легенько притягаються, ніби зліплені. Знову з'єднуємо долоні і на рахунок «сім» розводимо їх уже на 3-4 сантиметри. Так повторити кілька разів. На перших заняттях треба відчути лише притягання між долонями. Потім — ледь помітний опір, коли долоні стулюємо. Це вже згусток енергії, мікролептони. Через деякий час з цього згусточка (коли відстань між долонями 25-30 см) можна зліпити жовту сонячну кульку. Піднесіть її до обличчя, вдихніть через ніс цілющу космічну енергію. Затримайте дихання на кілька секунд. Мікролептони проникнуть у кожну клітинку м'язів, кісток. Коли біооболонка заповниться, зробіть повільний видих із думкою: «Виходить усе непотрібне, зайве, хворе». В пальцях рук може з'явитися ледь помітне поколювання, тепло.
Після цього розплющіть очі й прислухайтеся до себе. Так, голова стала легшою, але нога ще болить. Значить, ще раз треба утворити сонячну кульку і вже спрямувати її безпосередньо у хворе коліно. Повторюємо процедуру вдруге і втретє, додаємо потік енергії доти, доки не відчуємо полегшення.
Біоенерготерапія доступна кожному. Будь-яка людина здатна розвинути в собі чутливість пальців. Однак і в біоенергетиці існує принцип: не нашкодь! Скажімо, ти зняв у когось головний біль. А куди подів його? Просто кинув поруч. Забруднив повітря навколо. І цю «хвору» енергію може підхопити стороння людина. «Негатив» треба вміти спалювати, цього слід також учитися. Існує чимало книжок, де описані принципи роботи з біоенергією.
Аліна: — Буває також, що людина сама себе налаштовує на неприємності, їх ще немає, але вони можуть статися (або й ні!). Однак ця людина заздалегідь переживає усі наслідки уявної події, доводить себе до нервового виснаження. Мучить і себе, і близьких.
— Що робити в таких ситуаціях?
Аліна: — Передусім я б порадила стати під душ. Або облити себе водою (не дуже теплою, не дуже холодною) і уявити, що вода обмиває не лише поверхню тіла, а й миє вас «зсередини», видаляє всі болі, негаразди. Коли немає справжнього душу, то треба стати під візуальний потік (скажімо, опинитися подумки серед Ніагарського водоспаду). І промити себе. Я цього навчаю своїх пацієнтів. Не кожному все одразу вдається. Але треба тренуватися, і обов'язково вийде. Як наслідок — буде гарний настрій. Минуть і душевні прикрощі, і втома, і біль фізичний.
У нашому центрі кожен може отримати кваліфіковану допомогу. Жителів інших міст ми забезпечимо проживанням у готелі за мінімальними цінами. Не втрачайте дорогоцінного часу, якщо вам необхідна допомога нетрадиційної медицини.
Адреса: м. Київ, вул. Марини Раскової, 13, к. 604
Тел.: (044) 517-88-27,
моб.: 8 (067) 466-28-25
http://www.is.svitonline.com/phenomen/
E-mail: [email protected]
Ліцензія МОЗ серія АА №244140 від 05.10.2001 року.
Протистояння навколо можливої ліквідації Вінницького обласного протитуберкульозного диспансеру №2 відбувається у кількамісячному вимірі. Працівники диспансеру просять передати з обласної комунальної власності у міську цілісний майновий комплекс, щоб і майно, і приміщення залишились на місці, а колектив працював там і надалі. Вони згодні на реорганізацію чи оптимізацію, аби лише тубдиспансер не ліквідували. >>
До 30% антибіотиків орального застосування продаються у США за неправильно виписаними рецептами. Помилкова діагностика на невідповідний рецепт на антибіотики є головною причиною виникнення резистентної стійкості мікроорганізмів на антибіотики, випливає з дослідження, результати якого подані в «Журналі Американської медичної асоціації» (Journal of the American Medical Association). >>
Кліщі вже прокинулися, активізувалися і готові атакувати. Під прицілом їхніх укусів — не лише любителі влаштовувати пікніки в лісі, а й ті, хто звик просто прогулюватися в міському парку чи сквері. Лікарі звертаються увагу, що з кожним роком кількість людей, яких покусали кліщі в місті, зростає. >>
«Хворіти сьогодні особливо дорого, навіть не враховуючи вартості ліків, на звичайний похід у поліклініку зараз потрібно викласти мінімум 300 гривень», — такими враженнями діляться між собою українці в бесідах те-а-тет, такими повідомленнями нині завантажена чи не вся інтернет-мережа. >>
Улюблений вітчизняний спосіб заговорити тему: спростовувати неіснуюче або почати планувати давно існуюче. Триває п’ятий рік експерименту з реформи охорони здоров’я у пілотних регіонах країни: на Вінниччині, Дніпропетровщині, Донецькій області (там зараз не на часі) та Києві. І що ж маємо реально? >>
