Голландське дежа вю України

06.06.2006
Голландське дежа вю України

Хунтелар розправився з українським захистом. (РЕЙТЕР.)

      Правильно кажуть, апетит приходить під час їди. Вихід українських хлопців до фіналу молодіжної першості континенту в Португалії для багатьох на Батьківщині став приємним сюрпризом. Але потрапивши до вирішального матчу, «синьо-жовті» не могли ставити перед собою ніякого іншого завдання, ніж виграти. Та жаданий трофей до їхніх рук так і не потрапив.

      Мабуть, не міг не позначитися на команді скандал, в епіцентр якого потрапив наш захисник Дмитро Невмивака. У пробі гравця запорізького «Металурга», взятій після півфінального матчу із збірною Сербії й Чорногорії, виявили заборонений препарат хлорталідон, що прискорює виведення сечі й належить до категорії тих, що приховують справжній допінг. Як пояснив сам футболіст, котрий, щоправда, не зіграв на Євро-2006 ані хвилини, у нього були проблеми з тиском, і він вживав ліки за порадою звичайного лікаря й про заборону не знав. Невідомо, чи прийме це до уваги контрольно-дисциплінарний комітет УЄФА, який розглядатиме справу Невмиваки 25 червня. Нагадаємо, українця одного разу вже ловили на допінгу - 1997 року в півзахисника збірної України й «Дніпра» Сергія Нагорняка знайшли бромантан...

      Перший канал вітчизняного телебачення у своєму стилі почав трансляцію фінального матчу Україна - Голландія із запізненням. Але навіть там уже зрозуміли, що слухати, м'яко кажучи, непрофесійний репортаж Сергія Дерепи глядачам уже набридло, й «орендували» відразу двох коментаторів на каналі «Мегаспорт». Зустріч на стадіоні клубу «Боавішта» в Порто, де наша команда грала вперше, поставила рекорд за відвідуваністю: за нею з трибун стежили понад 22 тисячі прихильників спорту номер один. Українцям протистояв суперник, якого вони вже обігрували на турнірі. Саме в цьому, схоже, й полягала головна проблема «синьо-жовтих». Головному тренеру збірної України Олексію Михайличенку треба було не лише для опонента придумати щось новеньке, а й зуміти психологічно налаштувати своїх хлопців як слід. Адже відомо, що двічі у двох матчах виграти в одного суперника доволі складно, яким би посереднiм він не був.

      Та й у самого керманича «молодіжки», безсумнівно, виникали асоціації з 1988 роком, коли збірна СРСР так само двічі сходилася з тими ж таки голландцями. В першому матчі команда Лобановського, складена переважно з українців, святкувала успіх (1:0), а в останньому, вирішальному, програла 0:2, хоча виглядала принаймні не гірше за суперника.

      Михайличенко вирішив цього разу зробити ставку на фланги й поміняв у стартовому складі Адріана Пуканича на Олексія Годіна. І, схоже, прогадав. Щоправда, зараз ніхто не скаже, що трапилося, якби з перших хвилин наша збірна грала з чітко вираженим плеймейкером. Синя форма, вперше одягнена українцями в Португалії, виявилася нещасливою. Скаржитися на фортуну сенсу немає: не реалізувавши величезну кількість реальних гольових шансів, наші хлопці у поразці мають звинувачувати лише самих себе. Ще до того як Клас Ян Хунтулеар познущався над капітаном команди Олександром Яценком, Тарас Михалик мав відкривати рахунок, але, як і в півфіналі, не зумів переграти голкіпера суперників. А потім Хунтелар, котрий у цьому сезоні за дев'ять мільйонів євро поміняв заштатний «Херенвен» на «Аякс», отримав довгу передачу у штрафному майданчику й спрямував м'яч у сітку повз нашого воротаря П'ятова. Яценко при цьому пішов на перехоплення й «пролетів». Можна було б швидко забути про цей гол, якби удари Чигринського головою й Годіна зі штрафного прийшлися не в штангу, а трохи в бік - у ворота. Зреагував Вермеер і на прихований удар Фоміна, а потім номінальні господарі перехопили ініціативу.

      Голландці добре тримали м'яч, а під завісу тайму збільшили свою перевагу завдяки незрозумілому вчинку Яценка, котрий зіграв рукою. Пенальті Хунтелар виконав чітко. У перерві Михайличенко поміняв Фоміна й Годіна на Фещука й Алієва, але бажаного так і не досяг. Хоча знову ж таки - всі козирі були у наших руках. На деякий час українці замкнули голландців на їхній половині поля, й ті думали лише про захист. Двічі після пасів Мілевського чудові нагоди марнував Чеберячко, Алієв небезпечно виконував штрафний удар - реакцію продемонстрував воротар. А коли за другий грубий фол побачив перед собою червону картку Романчук, долю матчу було вирішено. Хоча, треба віддати хлопцям належне, вони до останнього намагалися відіграти бодай один м'яч, але натомість розкрили свої тили. Внаслідок цього голландці мали кілька можливостей довести рахунок до великого, й однією з них скористалися. У доданий арбітром час Хофс обіграв Чигринського і підвів рису під тріумфом його команди.

      Попри те, що збірна України завершила турнір поразкою, її виступ, без сумніву, заслуговує високої оцінки. Срібні медалі чемпіонату Європи - це успіх, до якого головній команді країни наразі ще йти і йти. Хочеться лише, щоб ці молоді хлопці не загубилися, як це сталося з юніорською командою, яка 2000-го року також стала срібною на континентальній першості, а з часом вийшли на більш солідний рівень і посилили національну збірну.

ТАБЛО

Молодіжний чемпіонат Європи

Фінал

Голландія - Україна - 3:0

      Голи: Хунтелар, 11, 43 (пен.); Хофс, 90+4

      Україна: П'ятов, Ярмаш, Яценко, Чигринський, Романчук, Максимов, Чеберячко, Михалик, Фомін (Фещук, 46), Годін (Алієв, 46), Мілевський

      Суддя: Ханссон (Швеція)

      Попередження: Влаар, 74 - Романчук, 26; Ярмаш, 38; Яценко, 42; Фещук, 59

      Вилучення: Романчук, 76

ПІСЛЯМОВА

Олексій Михайличенко,

головний тренер збірної України:

      - Шкода, що ми з таким рахунком програли вирішальний матч турніру. Голландці грали більш майстерно й скористалися нашими помилками у захисті. Нам цього зробити не вдалося, хоча ми створили стільки гольових моментів, що їх вистачило б для того, щоб виграти кілька матчів. Проте я вдячний хлопцям за гру й їхній характер, адже вони не здавалися до самого фінального свистка. На такому великому турнірі і я, і футболісти отримали великий досвід для вдосконалення у майбутньому.

Фоппе де Хаан,

головний тренер збірної Голландії:

      - Наша молодіжна команда вперше виграла турнір подібного рангу, і я пишаюся, що нам вдалося це зробити. Те, як би діяли у першому матчі Євро-2006, мене не влаштовувало. Сьогодні ж у нас добре проходили як середні паси на 10-15 метрів, так і довгі передачі у володіння суперника. Чудово зіграв попереду Клас, а наш воротар у блискучому стилі підтвердив свій високий рівень.