— Чому, на вашу думку, саме зараз, а не рік тому, два, коли Прем'єром був проросійський Янукович, почалася ця русофобська хвиля з мовним питанням по регіонах? При тому, що це відбувається при націонал-патріотичному Президентi. І чи простежуєте ви в цьому якусь домовленість між окремими силами?
— Це, без сумніву, є домовленість, це політична акція, пов'язана з тим, що Україна поступово виходить з російської сфери впливу, а мовне питання, болюче у цьому відношенні, завжди було інструментом досягнення певних цілей. Це пряма політична кампанія на межi провокації.

Дніпропетровськ, звісно, не Львів, але й не Донецьк iз Луганськом. Серед усіх південно-східних областей тут, вважається, регіон найдемократичніший. Зокрема, за помаранчеві ідеали в 2004 році у краї проголосувало значно більше людей, аніж у козацькому Запоріжжі чи першій столиці — Харкові. Отож не дивно, що саме Дніпропетровщина є областю визначальною — у сенсі оцінки того, куди схильна повернути стрілка політичного барометра. І коли подекуди проголосили російську мову так званою регіональною з посиланням на «притягнуту за вуха» Європейську хартію регіональних мов, тут, подумалося, такий номер не пройде. 24 травня четверо молодих людей розташувалися прямісінько біля входу до міськради, один iз них — прив'язав себе до дверей мерії символічним ланцюгом. Акція триває донині.