Відздавалися

      Зранку 31 травня, коли мало відбутися тестування з української мови, в Києві дощило. У 17-й школі, де мала писати тест частина випускників шкіл Подільського району, зібралися учасники тестування. Зовні випускники були спокійні та зосереджені. На питання «Як настрій?», «Чи добре готувалися?», «Чи не страшно йти на тестування?» відповідали коротко — тест покаже.

      У холі школи учні знаходили себе в списках запрошених та дізнавалися, до якої аудиторії мають іти. В аудиторію пускали винятково за посвідченням особи (паспорт або свідоцтво про народження) та наявністю запрошення. Випускників «тасували» по різних школах, так що лише кільком учням пощастило писати тести в рідному навчальному закладі.

      Класи, в яких відбувалося тестування, вирізняло хіба те, що в кожному було саме 15 парт для учнів. Речі — куртки, мобільні телефони, паспорти — складали на стіл при вході. Самі ж сідали по одному за парту, «закріплену» протоколом за прізвищем саме цього учня.

      Номер парти є водночас і варіантом тесту. Прізвище учня зашифровано з допомогою штрих-коду, а також у номері запрошення при розшифровці враховують і номер варіанта. Кажуть, такий спосіб шифрування забезпечує інкогніто виконавця роботи. Зрозуміти цю систему досить складно, тому і виникає бажання розібратися, що ж з цим не так, де є «корупційні щілини» для «своїх» (нормальна реакція на недостатньо прозору процедуру). Хоч може бути, що подібне шифрування імені учасника є способом захисту від тих, хто спробує дізнатися, де чия робота, та «підтягнути» оцінку, виставлену комп'ютером.

      За десять одинадцята учням прочитали правила проходження тесту (не намагатися списувати, не допомагати сусіду, не розмовляти, в тому числі по мобільному телефону, не мати при собі жодних папірців, тим паче книжок, не звертатися з питаннями щодо тесту до викладачів, які проводять тестування). Потім одна з учениць перевірила, чи не пошкоджений конверт із тестами та підписалася в протоколі. Сам конверт був із цупкого поліетилену, формату альбомної сторінки. Уявіть наше розчарування, коли виявилося, що конверт не змінює колір після того, як його розкривають! Очевидно, на реалізацію цього цікавого задуму нашим освітянам не вистачило часу чи коштів.

      Учням роздали зошити з питаннями, бланки для тестової та творчої відповіді. Тест буде перевіряти комп'ютер (проглядає 100 робіт за хвилину!), а творчу відповідь — два вчителі, незалежно один від одного.

      Інструктор записала час початку над роботою та час, коли учні будуть здавати бланки з відповідями. На тест з української виділили 135 хвилин. В аудиторії, крім учасників тестування, міг бути спостерігач та два інструктори. Всі, хто могли заважати процесу тестування (наприклад, журналісти), вийшли.

      Через 2 години 25 хв. втомлені учні здали бланки відповідей, зітхнули з полегшенням та пішли хто на каву, хто на пиво, а хто — поїсти морозива.

      Заповнені бланки тестів зібрали у спеціальну коробку. Працівники Державної служби спеціального зв'язку забрали результати з пункту тестування та відвезли до Українського центру оцінювання якості освіти. Спецзв'язок забезпечує охорону цілісності пакета iз секретними матеріалами і конфіденційність його вмісту.

      Як повідомили на Освітньому порталі, результати тестування будуть надходити до приміщення Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут», що обладнаний унікальною технікою і який на цей час охоронятиме МВС України.

КОМЕНТАР

Альгірдас Забульоніс (Литва), міжнародний консультант із питань освіти:

      Українська система реформується у бік такої, яка є на сьогодні в Прибалтиці, Євросоюзі, до якої прагне Грузія. В ЄС існує зовсім інша вступна система, ніж в Україні. Випускники шкіл складають тести з усіх предметів. Ці тести є водночас вступними до вищих навчальних закладів. Для вступу випускники-абітурієнти пишуть ще так звані побажання — дають відповіді на запитання про те, ким мріяли стати, куди би хотіли вступити, чим хотіли б займатися у майбутньому. Результати тестів та опитування співставляє на відповідність бажань та можливостей комп'ютер у Вступному центрі. Про ці результати знають в усіх вищих начальних закладах країни, бо це централізована система. У ВНЗ продивляються претендентів, подібно до того, як роботодавці обирають найманого працівника після знайомства з його резюме. Тим, чий рівень влаштовує навчальний заклад, пропонують місце на факультеті. А абітурієнт обирає, на пропозицію якого ВНЗ йому погоджуватися.

      Оплата в європейській системі освіти здійснюється залежно від того, як навчається студент. Якщо він спочатку платив за навчання, але показав блискучі результати, його звільняють від оплати — повністю чи частково. В Литві приблизно половина студентів вчиться за власні кошти, половина — за рахунок держбюджету, як і в Україні. Відмінність  полягає лише в тому, що не платні та безплатні місця закріплено за певною людиною, а рівень оплати за навчання залежить від успішності студента та визначається раз на півроку. Плата за навчання в Литві є фіксованою — 400 доларів на рік. Але на цих умовах можуть вчитися лише діти з країн ЄС.

      Щодо тестування, яке розпочалося в Україні, то треба розуміти, що має пройти кілька років, аби така система стабілізувалася. Особливо це стосується правил прийому, бо у вас вони дуже відмінні для різних ВНЗ. А це ускладнює систему. Тестування допомагає з'ясувати об'єктивний рівень знань учня. В ЄС ніхто не кодує прізвище автора роботи. Але в Польщі, Грузії, Румунії, Україні виникла потреба в тому, щоб кодувати штрих-кодом ім'я випускника. Очевидно, рівень суспільства ще не настільки високий, щоб у людей не виникали сумніви у чесності того, хто буде перевіряти роботи, знаючи прізвища учнів, які її писали.

      Щодо можливих «корупційних щілин», то, очевидно, що немає жодної ідеальної системи, в якій не буває збоїв. Але ця система на 99,9 відсотка має забезпечувати чесну та об'єктивну оцінку.

ДО РЕЧІ

      У Росії занадто високi результати тестування 17 одинадцятикласників було анульовано лише через те, що Московська комісія не повірила високій якості підготовки учнів однієї зi шкіл Єкатеринбурга. Комісія не повірила, що так багато дітей зі світлими головами можуть припасти на один клас, і припустила, що результати тесту сфальсифікували. Тим часом більшість із учнів, які отримали добрi результати, є переможцями олімпіад, претендентами на золоті та срібні медалі. Тести школярів комісія перевіряє повторно.

* * *

        Міністр освіти Станіслав Ніколаєнко попередив, що керівники тих ВНЗ, де відмовляються приймати результати зовнішнього тестування абітурієнтів, можуть поплатитися своїми посадами. А віце-прем'єр iз гуманітарних питань В'ячеслав Кириленко додав, що держава не має права вказувати навчальним закладам, скільки дітей, які проходили зовнішнє оцінювання, треба взяти на навчання.

      Цього року держзамовлення становить 140 тисяч місць.

* * *

      На цьогорічне тестування було витрачено 42 млн. гривень.