Графіки-трафіки

      Нарешті в Європі заговорили про членство нашої країни у Світовій організації торгівлі як про подію, яка ось-ось гряде. Минулого тижня у британській столиці під час триденного інвестиційного саміту керівник робочої групи зі вступу України до СОТ Сержіо Маркі висловив своє бачення поступу нашої країни на шляху до цієї організації. Він закликав нашу країну подвоїти зусилля для отримання членства і підтвердив, що ми перебуваємо на завершальному етапі цього шляху.

      При всій можливій і неможливій доброзичливості наших закордонних партнерів їх турбують внутрішні протиріччя України стосовно вступу до цієї міжнародної організації. За кордоном чудово усвідомлюють, що йдеться про країну, в якій досі немає коаліційного уряду, хоча парламентські вибори відбулися два місяці тому. І це на додаток до вже відомих проблем, про які нагадав під час саміту член ради директорів Європейського банку реконструкції та розвитку Теренс Браун, а саме: численні адміністративні бар’єри у веденні бізнесу, нереформована податкова система і суди, неспроможні контролювати виконання законів. Говорячи про вступ України до СОТ, пан Маркі зазначив, що відповідні переговори «не можуть завершитися тільки на політичній основі», повідомляє ICTV. Якщо зважити на те, що вищезгаданий саміт було присвячено винятково капіталовкладенням в українську економіку, то стає зрозуміло, яку увагу іноземні інвестори приділяють умовам, за яких ці капіталовкладення виправдають себе.

      У свою чергу, українська сторона запевнила, що вступ до СОТ у внутрішньополітичному діалозі має бути поза дискусією і сприйматися як мета номер один. «Я не марновірний,.. легко можна казати, що перед Україною дорога у СОТ відкрита, — зазначив керівник секретаріату глави держави Олег Рибачук під час саміту. — Але я відповідаю, як представник Президента на цьому зібранні, що це є неодмінною умовою коаліційної угоди». За цим «але» вгадується весь драматизм майбутього обговорення ще не прийнятих «сотівських» законів. Нагадаємо, хоча в січні цього року Верховна Рада прийняла  2 таких закони, наразі потребують прийняття 7 законопроектів, зокрема й ті 4, до розгляду яких народні депутати не погодилися повертатися («Про внесення змін до Закону України «Про банки і банківську діяльність» (щодо філій іноземних банків), «Про скасування заборони експорту (вивезення) брухту легованих чорних металів, брухту кольорових металів та напівфабрикатів з їх використанням», «Про внесення змін до статті 1 Закону України «Про вивізне (експортне) мито на відходи та брухт чорних металів», «Про внесення змін до Закону України «Про вивізне (експортне) мито на живу худобу та шкіряну сировину». — Авт.). Проти прийняття цих законопроектів голосували здебільшого фракції «Регіони України», КПУ, СПУ, СДПУ(о).

      Проте ми вже майже два тижні насолоджуємося тим, що нарешті зажевріло світло в кінці довгого переговорного тунелю: 19 травня Мінекономіки просурмило про кінець австралійських перегонів iз рахунком 1:1. Принаймні такий висновок напрошується з повідомлення відомчої прес-служби. «У протоколі, з-поміж іншого, передбачено умови доступу на ринок цукру, які пропонувалися українською стороною. Таким чином збережено баланс інтересів учасників ринку цукру в Україні», — зазначається у прес-релізі. Цей документ став результатом завершення одного з «довгобудів» у двосторонніх переговорних процесах. Ті з них, що велися з Австралією та Киргизстаном, Прем'єр Юрій Єхануров називав найважливішими. За словами міністра економіки Арсенія Яценюка, у рамках вступу до СОТ Україні залишилося підписати протоколи ще з двома країнами — Киргизстаном і Тайванем. Мовляв, у переговорах із цими країнами фактично всі спірні питання знято, залишилися тільки складні дипломатичні та юридичні формальності, які буде завершено до кінця літа.

      Утім важко назвати суто юридичними чи дипломатичними питан-нями вимогу киргизької сторони погасити заборгованість низки українських підприємств. За словами прем’єр-міністра Киргизької Республіки Фелікса Кулова, які наводить журнал «Профіль», ця заборгованість сформувалася ще за часів колишнього СРСР і сягає 27 мільйонів доларів. У 2003 році киргизький уряд зажадав від України повернути борг і пригрозив у іншому випадку виступити проти вступу України у СОТ. Поки що позиція киргизів виглядає досить миролюбною. «Це питання має стати предметом розгляду. Ми готові до тісної взаємодії з українським урядом, щоб вирішити цю проблему», — зазначив пан Кулов. Раніше МЗС неодноразово оприлюднювало свою позицію «щодо цього так званого боргу». За словами прес-секретаря Василя Філіпчука, якщо тему боргу Киргизстану винесуть на розгляд робочої групи зі вступу України до СОТ, то висновок буде однозначним: порушене питання не стосується правил, норм і стандартів цієї міжнародної організації. Проте зовсім не хотілося б, щоб Україна «зависла» через ці неузгодженості. Тому важко не погодитися з екс-главою Верховної Ради Володимиром Литвином, на чиї плечі ліг основний тягар щодо прийняття «сотівських» законів. За його словами, українській стороні більше уваги треба було приділяти процесу вступу до СОТ, а не оголошенню термінів.

      Як повідомив Арсеній Яценюк на зустрічі з представниками асоціацій товаровиробників, до отримання ринкового статусу проти України було порушено 131 антидемпінгове розслідування. Загальна вартість товару, який є «закритим» для українського експорту в Європі і США, та і в цілому світі, як зазначив міністр, сягає 2 мільярдів доларів. Тому очікування від членства в СОТ просто-таки заморочливі: ще у жовтні минулого року Мінекономіки прогнозувало майже 2-відсотковий приріст ВВП при вступі України до цієї міжнародної організації. А нам так не вистачає темпів приросту економіки на тлі теперішнього подорожчання імпортного газу. Тому, з одного боку, слід очікувати, що український бізнес всіляко підтримає «сотівські» прагнення. Принаймні ще у грудні минулого року 65,6 відсотка керівників підприємств-експортерів схвалювали намір України вступити до СОТ (опитування провів Київський міжнародний інститут соціології за замовленням проекту БІЗПРО за фінансування Агентства США з міжнародного розвитку. — Авт.). Але, з іншого боку, не виключено, що цей показник погіршився тепер, після запровадження Європейським Союзом антидемпінгових санкцій стосовно українських виробників безшовних труб. Відповідним може бути й голосування в новому парламенті, який називають «клубом олігархів».