Косметикою Одрі користується лише для модельних фотозйомок.
«Непереконлива», «інфантильна», «нудна», «тупувата», «простувата» — це далеко не найобразливіші епітети, якими наділяють розчаровані кіноглядачі гру волоокої француженки Одрі Тоту після перегляду нашумілої стрічки «Код да Вінчі». Прикро, дуже прикро за Одрі, адже ті, хто бачив попередні фільми за її участі (насамперед, звісно, знамениту «Амелі»), мали не одну нагоду переконатися в тому, що актриса вона насправді прекрасна й талантом не обділена. Ось що значить «не своя» роль...
«Своєю» — тією, після якої прокидаєшся знаменитою на увесь світ і розумієш, що твоє ім'я навіки ввійшло в історію кіно — для Одрі, безперечно, стала саме Амелі. Власне, її нерідко так і називають, так ця маленька дівчинка з величезними очима зрослася зі своєю героїнею. Це тепер до Одрі з криками «Амелі, дивіться, Амелі!» кидаються на вулиці захоплені перехожі, чим, за її власним зізнанням, інколи нерідко бентежать скромну від природи дівчину. А колись вона навіть не уявляла, що стане актрисою. Річ у тім, що в дитинстві уродженка Бомона, що в центральній частині Франції, мріяла стати лікарем. Це спочатку, під впливом професії батька-стоматолога (мати майбутньої кінозірки очолювала Асоціацію боротьби з неписьменністю). А потім Одрі не на жарт захопилася... мавпами.
«Я так мріяла стати приматологом, вивчати життя мавп», — зізнається актриса. Її любов до наших «родичів» інколи не на жарт лякала батьків Одрі, які умовляли доньку більше не лазити у вольєр з мавпами. «Але я так хотіла ближче подивитися на мавпячу дитинку, мама її так ніжно притискала до себе... ну геть як ви з мамою, коли мене обнімаєте», — пояснювала 12-річна «Амелі» переляканому татові, чому під час екскурсії до паризького зоопарку опинилася на дереві, що росло «у домі» горил, і дивом не розбилася: від падіння на землю врятувала сукня, яка зачепилася за гілку. Після того як служителі зоопарку зняли дівчинку з гілляки й добряче відшпетили (хтозна, чи не сталося б із нею чогось гіршого, якби Одрі й справді долізла до грізної горилячої «мами з дитинкою»), батьки вирішили, що час уже вигадати їй якесь більш безпечне захоплення, ніж примати. І таки — це було нелегко — вмовили доньку відвідувати уроки театральної майстерності в ліцеї, де вона вчилася, а також музичну школу. До речі, уроки фортепіано і гобою Одрі сподобалися.
Після закінчення ліцею Одрі легко вступила на філологічний факультет Сорбонни, і батьки, на радощах, що донька остаточно порвала з мавпами, оплатили своїй дівчинці навчання на двотижневих курсах у найкращій театральній школі Парижа. А вона несподівано так захопилася театром, що збагнула: ось де її справжнє покликання.
Відтоді життя нереалізованого приматолога змінилося. Вона вчилася, підробляла секретаркою, аби мати зайві гроші на кишенькові витрати, і знімалася в телесеріалах. Зокрема, у досить популярному «милі» Першого французького телеканалу — в ролі слідчої Жюлі Леско. Принагідно Одрі сумлінно ходила на всі підходящі кінопроби, але особливо про широкий екран не мріяла. І до 1998 року широкий екран, схоже, теж про неї не мріяв — доти, доки майбутня Амелі не потрапила на кастинг до режисерки Тоні Маршалл, яка підбирала акторів у свій фільм «Салон краси «Венера».
Одрі на кастинг запізнилася (випадково переплутала станції метро й заблукала), хоча й бігла з усіх ніг, аж захекалась. Можливо, ще й тому, побачивши, що всі вже розходяться, розридалася. Звісно, якраз на очах у Тоні, яка саме виходила на вулицю. Режисерці, як припускає сама Тоту, стало шкода заплаканої дівчини, і вона зупинилася, аби прослухати її. Дівчина, замість того, щоб зрадіти, чомусь подумала про свої великі вуха і зніяковіла ще більше, але швидко розпустила довжелезне волосся (щоб прикрити вуха, якими, до слова, вміє хвацько ворушити) й, усе ще схлипуючи, почала читати добре вивчений текст. Як ви вже здогадалися, роль віддали саме Одрі — режисер шукала «перелякану дівчину, яка хоче стати впевненою у собі жінкою», і знайшла саме те, що треба.
На своїх перших кінозйомках тендітна (163 сантиметри на зріст при вельми скромних об'ємах) актриса з незвички часто поверталася спиною до камери, за що отримувала зауваження, але, зрештою, її героїня у фільмі вийшла чи не найяскравішою й найприроднішою. Так двері кінематографа для Одрі Тоту широко розчинилися.
За роль у фільмі «Салон краси «Венера» наша героїня отримала премію «Сезар», звання «актриси — найбільшої надії кінематографа» від критиків, «солодкої брюнетки» — від глядачів і з головою занурилася в роботу, знімаючись у трьох-чотирьох фільмах на рік. При цьому про свою мрію стати великою актрисою Одрі не зізнавалася навіть найближчим подругам і, щоб вони, бува, не подумали, ніби вона зазнається, не завжди казала, що йде на зйомки. Дівчата думали, що після репетицій у молодіжному оркестрі, де Тоту грала на гобої, вона біжить на побачення, а в дівчини насправді не було навіть залицяльників — тут угору ніколи глянути, не те що любов крутити...
А ще вона бігала на кастинги, аби не пропустити жодної нагоди стати знаменитою на весь світ. І таки не пропустила, потрапивши на кінопроби до відомого французького режисера Жана-П'єра Жене. Сценарій фільму «Амелі» спершу писався під британську актрису Емелі Уотсон, але та не захотіла на півроку кидати рідний Лондон заради зйомок у Парижі, і роль дісталась Одрі. Власне, їй навіть проби не довелося проходити — Жене бачив Тоту у фільмі «Салон краси «Венера» і, щойно побачивши на кастингу ці величезні очі, вніс її прізвище в перелік затверджених акторів.
Одрі перечитала сценарій 12 разів і просто закохалася у «свою» Амелі Пулен — маленьку сучасну «фею», яка допомагає людям. «Мені навіть тренуватися чи вживатися в образ не довелося — я просто жила цією роллю», — розповідає актриса. Вона навіть анітрохи не пошкодувала, що довелося обрізати розкішне довге волосся: «А хіба ця стрижка мені не личить? До того ж, мене стриг чудовий перукар!».
Жертва виявилася виправданою: «Амелі» була висунута на «Оскара» у п'яти номінаціях, а в рідній Франції її не дивився хіба сліпий.
Колись циганка наворожила Одрі, що в 30 років вона народить близнят. Зараз їй 27, тож час іще є. Своє приватне життя актриса старанно приховує від цікавої публіки й журналістів, які за кого тільки вже її не «сватали», починаючи з партнера по «Амелі» Матьє Кассовіца, тим паче, що той щиро захоплювався Одрі, називаючи її «маленьким вухатим ельфом» (а це, погодьтеся, значно краще, ніж «маленька зелена шмаркля», як у дитинстві «ласкаво» звав її тато). Однак актриса не зізнається, чи є в неї коханий, воліючи говорити про кіно.
Із цим, тобто з кіно, у неї все гаразд, принаймні в кількісному вимірі. З якісним дещо складніше. Після «Амелі» вона довго не отримувала пропозиції, яка б «узяла за душу», аж доки у 2004-му знову не знялася у Жана-П'єра Жене в «Довгих заручинах» — прекрасному і якісному фільмі, після якого Одрі навіть запросили увійти в Американську кіноакадемію.
Після чергових зйомок — сіквелу стрічки Седріка Клапіша «Іспанка», фільму «Кралечки» (оригінальна французька назва — «Російські лялечки», Les Poupees russes) — Тоту поїхала розвіятися на мексиканських пляжах. Там її й наздогнала пропозиція від американського режисера Рона Ховарда зіграти спеціалістку з розкодування шифрів Софі Неве у фільмі за резонансною книгою Дена Брауна «Код да Вінчі». Однак Одрі, навіть знаючи, що її партнером буде Том Хенкс, якого вона завжди вважала одним із найкращих акторів, спершу відмовилася. Самій собі вона здавалася молодшою, «дитиннішою», ніж сексуальна й смілива Софі, однак Рон чомусь наполягав. І таки вмовив Одрі стати героїнею найскандальнішої, але далеко не найкращої в мистецькому сенсі стрічки року. І, щиро кажучи, складно сказати, примножила чарівна Одрі Тоту цією роллю свою славу чи применшила. Втім у чому точно сумнівів немає, так це в тому, що таланту у «вухатого ельфа» не поменшало. Попереду в неї ще чимало фільмів, і будьте певні — Одрі ще не раз доведе: вона — таки геніальна актриса. І знаменита. Справжня кінозірка, а отже, мрія здійснилася. От тільки мавпам не пощастило...
Одрі Тоту народилася 9 серпня 1978 року у французькому місті Бомон в сім'ї стоматолога і вчительки. Має двох молодших сестер і брата.
Улюблений письменник — Оскар Уайльд. Улюблене місто — Париж. Улюблений художник — французькі імпресіоністи середини ХІХ — початку ХХ ст.
Знімалася у фільмах: «Код да Вінчі» (2006), «Кралечки» (2005), «Довгі заручини» (2004), «Тільки не в губи», «Хепі-енд» (2003), «Іспанка», «Любить, не любить», «Будні принади» (2002), «Бог великий, я маленька», «Амелі» (2001), «Щасливий збіг обставин», «Розпусник» (2000), «Салон краси «Венера» (1999).
У Нью–Йорку відбулася одна з найулюбленіших подій шоу–бізнесової тусовки — церемонія вручення премії MTV Video Music Awards, заснованої найпопулярнішим музичним телеканалом у світі. Уперше подію такого масштабу організували в Брукліні, і незважаючи на «непрестижний» статус цього району, дійство було справді вражаючим. >>
Цілком можливо, що за кілька років світ перестане асоціювати Ольгу Куриленко винятково з дівчиною Бонда: сьогодні вона задіяна у кількох проектах всесвітньо відомих режисерів, що дає їй надію вийти за рамки образу статичної красуні. Сміливо припускаю, що у майбутній біографії актриси буде глава, в якій описуватиметься, що змінити амплуа їй дозволила робота у фільмі дебютантки Міхаль Боганім «Земля забуття» (картина виходить на екрани кінотеатрів України 26 квітня): Ольга грає молоду жінку, яка не може забути про трагедію, що сталася в її житті під час вибуху на ЧАЕС. Актриса сама вийшла на проект маловідомої режисерки. «Від когось Ольга довідалася, що існує сценарій фільму про Чорнобиль, і зацікавилася ним, — розповідала в інтерв’ю «УМ» Міхаль. — Оскільки я знімала до цього документальне кіно, то мені не йшлося про те, щоб залучити до роботи над фільмом відомих акторів. Але коли зустрілася з Ольгою і поговорила з нею, то зрозуміла, що вона підходить на цю роль».
Незважаючи на те, що українка працює з такими великими, як Деніел Крейг, Терренс Малік, Том Круз, їй вдається залишатися «земною». «Особливі прикмети» цієї знаменитості: скромність, виваженість, працьовитість. Хоча, можливо, у майбутньому ми дізнаємося про недитячі інтриги, завдяки яким, а не лише екзотичній красі, Куриленко пробиралася на вершини Голлівуду, проте в інтерв’ю «УМ» Оля постала саме такою. За її словами, вона не потребує «зіркової свити»: у неї немає менеджера, асистента, водія, публіциста. «Свою кінокар’єру я будую сама. Для простої поради мені достатньо мого асистента», — стверджує Куриленко. >>
Лікарі, які робили розтин тіла співачки Уїтні Х’юстон, виявили в її легенях воду. Така остання новина із закулісся раптової смерті американської зірки поп– та соулмузики. >>
Цьогорічна, 58–ма, церемонія вручення найвищих американських музичних нагород «Греммі», яка відбулася в Лос–Анджелесі у ніч із неділі на понеділок за київським часом, пройшла під знаком жалоби. Напередодні у своєму готельному номері була знайдена мертвою славетна співачка Уїтні Х’юстон, яка мала виступити на цій церемонії, тож вечір фактично перетворився на вшанування її пам’яті. Спершу організатори навіть думали взагалі скасувати захід, але родина Х’юстон попросила цього не робити. Проте в програму церемонії було внесено зміни. >>
Цьогорічна, 83–тя, церемонія нагородження премією Американської кіноакадемії виявилася чи не найбільш передбачуваною з початку сторіччя. В усіх головних номінаціях «Оскар» отримали фаворити, та й решта переможців критиків не здивували. >>
Змагання, в тому числі й музичні, привабливі несподіванками. Цьогорічне «Євробачення» подарувало дуже симпатичний «сюрприз»: перемогу звичайної німецької дівчини, вчорашньої школярки, яка, не маючи змоги похвалитися вокальними даними чи особливим музичним талантом, підкорила Європу своєю щирістю і простотою. Німеччина стоїть на вухах і носить Лєну Майєр–Ландрут на руках, продюсер на хвилі цієї ейфорії пропонує відправити її на «Євробачення» й наступного року, а сама тріумфаторка зітхає: мовляв, усе це приємно, але коли ж їй тепер навчатися? >>
