Наші незелені юнаки в місті зеленого вина

      Молодіжна збірна України з успіхом відкрила нову сторінку не лише власної, а й пострадянської історії. Річ у тім, що союзна «молодіжка» двічі ставала кращою на континенті, а ось її «нащадки» після розпаду СРСР узагалі вперше потрапили на першість Європи. В португальській Агеді, яка відома своїм знаменитим зеленим вином, першим екзаменатором підопічних Олексія Михайличенка мала б стати збірна Голландії. Сталося ж усе з точністю до навпаки: підопічні Фоппе де Хаана, серед яких виходці з Суринаму, Гани, Марокко та Боснії, брали в наших хлопців урок гри в футбол по-дорослому.

      Особливо смішно було дивитися, як чорношкірий «технар» Кастелен намагався пошити в дурні наших захисників Чигринського та Яценко, які у вищій лізі чемпіонату України добре відпрацювали засоби жорсткої протидії на всіляких вихідцях iз Латинської Америки та Африки. Тут слід зауважити, що «синьо-жовтим» пощастило з австрійським арбітром Ленером, який відрізняв грубість і жорсткі єдиноборства в межах правил. Цікаво, що першими від такого протистояння знітилися представники більш титулованої у футболі країни.

      Здивувало, з якою легкістю наша «молодіжка» переважала родоначальників тотального футболу в організації командної гри. Олексій Михайличенко, ніби почувши заклик «УМ», виявив себе в усій красі тренера-психолога, і ми побачили на полі муніципального стадіону в Агеді справді єдину команду. А ось голландці виглядали так, ніби їх уперше разом зібрали на гру. Наш захист не дав заявити про себе розрекламованим де Ріддеру та Хунтелаару, тоді як Мілевський, Фомін та Пуканич при підтримці Михалика та Чеберячка регулярно створювали небезпеку біля воріт Вермеера. Відразу стало помітно, що тренерський штаб чудово вивчив гру нідерландських захисників і підмітив одну особливість — схильність до не зовсім чистого відбору м'яча, через це Мілевський та Фомін раз по раз заробляли штрафні удари. Пристрілка Пуканича зі стандартів успіху не принесла, зате голландці «догралися» до пенальті, і 11-метровий обманним ударом по центру реалізував сам потерпілий від фолу темношкірого воротаря, Артем Мілевський.

      На напівпорожньому стадіоні в ці хвилини особливо відчувалася присутність наших фанів-заробітчан, а суперник після пропущеного голу тривалий час не міг оговтатися. Остаточний вирок цій збірній українці винесли на початку другого тайму, коли вчотирьох бездоганно «прочитали» помилку голландців при створенні штучного офсайду і вийшли на покинутого всіма Вермеера. У цьому епізоді Фомін випередив Мілевського і подвоїв рахунок.

      Перемога українців у стартовій зустрічі не викликала сумнівів навіть тоді, коли П'ятову довелося демонструвати свою реакцію у двох епізодах. Але деякі висновки на наступні матчі все ж потрібно зробити. По-перше, гол, який ми пропустили на останніх секундах, свідчить, що проблема концентрації уваги під час виконання суперником стандартів нікуди не зникла. А по-друге, попри радість від перемоги в дебюті, про неї потрібно забути, бо таких голландців, імовірно, можуть обіграти й італійці з данцями. Тож потрібно налаштовуватися на боротьбу з нуля. 

ТАБЛО

Євро-2006 (U-21)

Група В

Україна — Голландія — 2:1

Агеда. 3 000 глядачів

Арбітр: Ленер (Австрія).

      Україна: П'ятов, Романчук, Яценко, Чигринський, Пуканич (Оберемко, 74), Мілевський (Фещук, 90+3), Фомін (Алієв, 80), Чеберячко, Ярмаш, Михалик, Максимов

      Голландія: Вермеер, Верхаг (Джон, 80), Лойрінк, Емануельсон, Схаарс, Кастелен, Хофс (Медунянін, 71), Хунтелаар, де Ріддер, Влаар, Браафхейд (Айсатті, 45+1)

      Голи: Мілевський, 39 (пен.); Фомін, 51 — Лойрінк, 90+2

      Попередження: Фомін, 49; Чеберячко, 89 — Хунтелаар, 54

Італія — Данія — 3:3

      Голи: Потенца, 16; Палладіно, 61; Б’янкі, 90 — Вюрц, 21; Каленберг, 33; Андреасен, 41

      Становище команд: Україна — 3, Данія, Італія —1, Голландія — 0.