Молодіжна збірна України з успіхом відкрила нову сторінку не лише власної, а й пострадянської історії. Річ у тім, що союзна «молодіжка» двічі ставала кращою на континенті, а ось її «нащадки» після розпаду СРСР узагалі вперше потрапили на першість Європи. В португальській Агеді, яка відома своїм знаменитим зеленим вином, першим екзаменатором підопічних Олексія Михайличенка мала б стати збірна Голландії. Сталося ж усе з точністю до навпаки: підопічні Фоппе де Хаана, серед яких виходці з Суринаму, Гани, Марокко та Боснії, брали в наших хлопців урок гри в футбол по-дорослому.

Завжди приємно чути, коли люди, сягнувши значних висот у різних сферах діяльності, зокрема у спорті, дбають не лише про себе, а й не забувають про співгромадян, які потребують допомоги. У вчорашньому номері «УМ» уже писала про перші справи благодійного Фонду Андрія Шевченка.

Національна чоловіча першість сягає своєї кульмінації. Головна інтрига турніру — хто ж візьме «золото» цього разу — наближається до розв’язки. Кращі клуби України — «Азовмаш» і «Київ» — провели два матчі фінальної серії в Маріуполі, в яких зберегли традицію перемагати на власному майданчику. Ця тенденція може дорого коштувати клубу Олександра Волкова, який у регулярному чемпіонаті поступився першим місцем суперникові лише за різницею очок у матчах між собою.

Хокейна збірна України знову зробила те, чого від неї чекають на чемпіонатах світу, — відстояла місце у вищому дивізіоні. Ось уже впродовж восьми років «синьо-жовту» дружину витягують на рятівні щаблі турнірної таблиці хокеїсти, яких підготували ще за союзних часів. У перші роки, коли ці хлопці були молодші, дехто з уболівальників вважав, що боротьба за виживання — не те завдання, яке потрібно ставити перед вітчизняним хокеєм. Сьогодні ж такий результат вважається не просто задовільним, а й навіть видатним досягненням — з огляду на хронічне недофінансування збірної.
Найсильніший гравець збірної Вадим Шахрайчук робив такий висновок минулого року, так він вважає і зараз. Центрфорвард, якому за два тижні виповниться вже 32 роки, не пропустив жодного виступу національної команди на світових форумах, хоча, мабуть, і мав моральне право на демарш. Сьогодні, виступаючи на сторінках «УМ», «Шах» прагне ще раз спробувати достукатися до влади і звернути її увагу на злиденне становище хокею в Україні та невідповідність рівня розвитку вітчизняного хокейного господарства тим місцям, які посідають наші хлопці на світових чемпіонатах. Перед зустріччю представникiв команди з Президентом Ющенком, яка може відбутися невдовзi, Вадим не висуває ультиматумів, а висловлює стурбованість тим, що незабаром ветерани просто фізично не зможуть допомогти національній команді у зв'язку з неминучим завершенням кар'єри. А за спиною у старших не виростає нове гідне покоління, здатне прийти на зміну.