Хвилювалися всі, хоча деякі «старожили» й намагалися зробити вигляд, що їм ця Верховна Рада вже приїлася не менше, ніж манна каша в дитсадку. «Перший дзвоник», «перший клас» — з огляду на те, як часто у святкових парламентських кулуарах лунали ці слова, у випадкового перехожого могло скластися враження, що ніяке це не 25 травня, а 1 вересня, і вже точно не у вищому законодавчому органі, а в кращому випадку — в якомусь університеті. Жертвою хвилювання став навіть уже досвідчений-навчений Володимир Литвин. Востаннє відкриваючи сесію з крісла спікера, Володимир Михайлович розпочав, було, як завжди піднесено, говорити «Доброго ранку», аж тут з'ясувалося, що народна артистка України Ніла Крюкова, як і було заплановано депутатською групою з підготовки роботи ВР, уже розпочала натхненно («аж сльози на очах виступили!» — зізналася потім Ольга Герасим'юк) читати вірш Володимира Сосюри «Любіть Україну».