Ректор Київського інституту перекладачів, член-кореспондент Національної академії наук України, Валерій АКУЛЕНКО, розповів про те, що помилки перекладачів можуть спричинити матеріальні збитки, юридичні ускладнення і навіть викликати міжнародні скандали. Тому цієї серйозної спеціальності варто вчитися лише у спеціалізованих надійних закладах.
— Валерію Вікторовичу, чому взагалі така велика увага приділяється зараз перекладу?
— Це зрозуміло: у сьогоднішньому багатомовному світі бурхливо розвивається міжнародна співпраця, відбувається інформаційна революція та революція знань, тож переклад набуває надзвичайно вагомого значення.
— Що ви можете сказати про підготовку перекладачів у сучасній Україні?
— Для великої та високорозвиненої країни, яка дедалі впевненіше займатиме належне їй місце в Європі та у світі, надзвичайно важливим питанням стала підготовка кадрів справжніх асів-професіоналів перекладу. Відгукуючись на вимоги часу, численні навчальні заклади беруться за підготовку перекладачів.
Серед них є і солідні університети, які практикують, як правило, підготовку перекладачів на підготовці вчителів, на філологічних факультетах, а також інші навчальні заклади. Але, на жаль, нерідко підготовка перекладачів сприймається дещо легковажно. Перекладачів беруться готувати в неспеціалізованих ВУЗах зовсім іншого напряму, іноді готують у поєднанні з двома-трьома іншими спеціальностями. А це не дає можливості добре підготувати спеціаліста з жодної з них. Побутує досить спрощене розуміння перекладу як простого володіння іноземною мовою. Помилково вважається, що перекладачем може бути будь-який викладач іноземної мови. Дехто навіть береться готувати перекладачів заочно, що так само несерйозно, як заочна підготовка лікарів, артистів чи спортсменів.
— Ви стверджуєте, що перекладачеві недостатньо просто переповісти те, що він почув або прочитав. У чому ж тоді полягає специфіка його роботи і чи існує різниця між усним і письмовим перекладами?
— Найчастіше люди помічають дефекти усного, зокрема синхронного перекладу. До речі, письмовий і усний переклади — це споріднені, але різні спеціальності. В західноєвропейських мовах вони мають навіть різні назви, усний переклад називається інтерпретацією, або тлумаченням. Найскладнішим видом усного перекладу є синхронний переклад. Очевидно, що усного перекладача, особливо синхроніста, треба готувати за особливою програмою. Але помилки в письмовому перекладі важливої документації, публікаціях виявляються не менш небезпечними. Здавалося б, письмовий перекладач, на відміну від інтерпретатора, має час подумати, щось перевірити у словниках, але, втім, і тут виникають серйозні ускладнення. Траплялися навіть міжнародні судові процеси, викликані лінгвістичними помилками. Скажімо, те що називається у російській, українській мовах бензином, як i у німецькій мові, у Сполучених Штатах називається газоліном (у розмовній мові gas), у Великобританiї— petrol. А у Франції benzine означає «бензол».До того ж поширена міжнародна мова — англійська, насправді, існує в кількох варіантах, які не повністю збігаються: треба враховувати особливості британської англійської, американської, англійської тощо. Найбільш поширена так звана інтернаціональна англійська мова іноземців,але вона найпростіша і володіти нею не означає володіти англійською мовою в цілому.
— Валерію Вікторовичу, що ви можете сказати про підготовку перекладачів у вашому iнституті?
— Вісім років тому Національна академія наук України виступила засновником першого і єдиного в Україні спеціалізованого вищого навчального закладу — Київського інституту перекладачів. Це зрозуміло, саме в Академії наук у Центрі іноземних мов зосереджено величезні матеріали і накопичено цінний досвід роботи із десятками і сотнями різних спеціальностей перекладу з різних мов і на іноземні мови. Перед нами було поставлено завдання створити вищий навчальний заклад, де збираються всі відомості про підготовку перекладачів, як письмових так і усних. На сьогодні ми вже маємо унікальний досвід підготовки письмових і усних перекладів одночасно ( що дуже складно) на матеріалі шести мов: двох слов'янських, двох романських і двох германських. Серед іноземних мов провідною для нас є анлійська, серед слов'янських — українська.
— Скажіть, будь ласка, які ви маєте технічні і науково-методичні засоби, що допомагають вам готувати перекладачів?
— У Київському інституті перекладачів до послуг майбутніх спеціалістів — клас синхронного перекладу, лінгафонні кабінети, комп'ютерні класи з великим набором електронних словників і перекладацьких програм, інтернет, бібліотека з великим фондом словників, сучасні аудіо- та відеоматеріали. Але насамперед — це висококваліфікований науково-педагогічний колектив, у якому працюють відомі вчені, професори і доценти, доктори і кандидати наук bз системи Національної академії наук України та провідних університетів, а також, що дуже важливо, досвідчені перекладачі. Ми запрошуємо іноземних викладачів з Америки та Європи.
— Яких спеціалістів випускає ваш інститут?
— Київський інститут перекладачів , спираючись на Центр наукових досліджень та викладання іноземних мов НАНУ, з яким він тісно співпрацює, створює разом із ним унікальну систему підготовки перекладацьких кадрів всіх рівнів. Тут готують бакалаврів — після чотирьох років навчання, спеціалістів та магістрів — після п'ятого року, а найбільш перспективні випускники можуть навчатися в аспірантурі, а надалі в докторантурі. Ми маємо також факультет другої вищої освіти, де люди з вищою освітою різноманітних напрямів можуть одержати другу спеціальність, стати висококваліфікованими перекладачами. Випускники обох факультетів добре знають дві або три іноземні мови, мають навички перекладу з цих мов та на ці мови.
— Де проходять практику і де працюють ваші випускники?
— Нашим студентам двічі за курс навчання надається надзвичайно цінна можливість проявити себе під час виробничої перекладацької практики в Національному банку України, Міністерстві фінансів та інших міністерствах і держструктурах, українській Спілці промисловців та підприємців, англомовних газетах і журналах, комерційних фірмах, і як результат, вони можуть отримати запрошення на роботу в цих провідних установах. Нам приємно відзначити, що за активну профорієнтаційну роботу та високу професійну підготовку фахівців Київський інститут перекладачів тричі нагороджено дипломами Міністерства освіти та науки України.
Розпитувала Богдана СОРОКА.