По краплині в Україні

      Після зимових газових перипетій, коли українці, як ніколи, зрозуміли свою залежність від північної сусідки, та в ситуації певної невизначеності щодо майбутніх поставок російського «блакитного палива», новина про збільшення потужностей вітчизняних газових родовищ стає ледь не святковою. Власне майже як на свято відправилося на Полтавщину керівництво Державної компанії «Укргазвидобування», щоб урочисто ввести в експлуатацію дві нові установки комплексної промислової підготовки природного газу, простіше кажучи, установки для чистки видобутого газу.

      «Зі старого чобота фактично зробили новий», — тішиться перед журналістами головний інженер «Укргазвидобування» Борис Синюк перед входом на територію установки на Комишнянському газоконденсатному родовищі. До її реконструкції тут працювала лише одна свердловина, яка обслуговувала своїми запасами кілька навколишніх сіл. Згодом компанія дорозвідала територію, пробурила ще дві свердловини, глибиною 6 тисяч метрів, і тепер потужність родовища становить близько 15 мільярдів кубометрів природного газу та близько 2 мільйонів тонн газового конденсату, який застосовується як сировина для пального. Очікується, що ті запаси добуватимуть iз надр землі протягом майже сотні років.

      До офіційного відкритя «золотої жили» та приїзду поважних гостей із Києва полтавські газівники поставилися з великою серйозністю. Напередодні, мабуть, так поспішали в наведенні марафету на прилеглій до установок території, що в сам урочистий день можна було побачити білих хрущів — їх, очевидно, у поспіху помалювали разом із деревами.

      Біля входу на установку розташувалися дівчата в українських строях із короваєм у руках. Приготували вони і ножиці для символічного перерізання стрічки, а також різнокольорові каски для дотримання правил безпеки. Сам головний герой свята гендиректор ДК «Укргазвидобування» Ілля Рибчич приїхав, на відміну від решти не в костюмі, а у джинсовому одязі.

      «Це одне з останніх родовищ, яке ми зараз вводимо в експлуатацію. Нових родовищ у нас уже немає. Тому мусимо шукати нові, а на це потрібні гроші», — якось не по- святковому зазначив пан Рибчич. Він розповів ностальгічну історію, як у 1990 році «Укргазпром» (спадкоємцем якої стало «Укргазвидобування») видобував щороку в Україні 24 мільярди кубометрів газу. В 1998 році ця цифра становила лише 13,5 млрд. «І це все через брак розвідки нових родовищ, оскільки зі старих, розроблених у 50—60-х роках, ресурси вичерпуються, а нових ми розвідуємо мало», — пояснив головний газовидобувальник країни. Починаючи з 1999 року, «Укргазвидобування» розвідало 23 родовища і тим самим збільшило ресурс на 100 мільярдів кубометрів «блакитного палива». За словами пана Рибчича, Україна володіє близько 4,5 трильйона нерозвіданих запасів. Хоча він визнає, що й цього мало, аби бути повністю енергетично незалежними.

      Нагадаємо, що Україна щороку споживає 75 мільярдів кубометрів природного газу. З них зараз майже 14,5 млрд. видобувається на нашій території, решту мусимо закуповувати в Росії та Туркменістану. За словами пана Рибчича, якщо розвідка проводитиметься на належному рівні, то можна вийти у 2010 році на 22—24 мільярди кубометрів газу власного видобутку, а згодом і на 30 млрд. Саме остання цифра зафіксована в енергетичній стратегії України, розробленій Кабміном та НАК «Нафтогаз». Згідно з цією ж стратегією, Україна має зменшити споживання газу до 50 млрд. кубометрів.

      Цього року на розвідку газу в бюджеті закладено 600 мільйонів гривень. Пан Рибчич каже, що треба втричі більше. На ці ж цілі «Укргазвидобування» взяло кредит в українських банків у розмірі 100 мільйонів гривень. Але однією з найважливіших передумов розвитку газової галузі — гендиректор ДК називає підняття цін на газ для населення. Рибчич мріє, щоб у другому піврічі ціна газу з транспортуванням зросла до 414 гривень для нормальної рентабельності виробництва.

      Загалом, як розповідає Ілля Рибчич, його галузь зараз би не змогла розвиватися, якби не видобуток конденсату і його переробка: «За рахунок конденсату компанія живе». З 2005 року, після зміни влади в країні, на Полтавщині знизився до мінімуму рівень його крадіжок. Як розповів «УМ» голова ГПУ «Полтавгазвидобування» Ігор Атаманчук, раніше таке бувало, що за один місяць (у 2002 році) безкарно викрадали понад 9 тисяч тонн конденсату , таємно і незаконно переправляли його одразу на найближчі бензозаправки. На Копилівському родовищі, де того ж дня було урочисто відкрито другу установку, газоконденсату зовсім мало — потужність видобутку лише 5—10 тонн на добу. Газу там значно більше — його перспективні запаси оцінюються у 7,3 мільярда кубомерів.