Не дочекаєтесь!

      «Каркання» про крах вугільного господарства Донеччини є перебільшенням. Поступово стають до ладу нові лави, збільшуються вуглевидобуток і зарплати. Утім, трапляється, у краю «чорного золота» за нього піднімають чарку не без чорного гумору. Приміром, бувалі шахтарі, у разі пропозиції хильнути за вітчизняну вугільну галузь, відразу додають, що пити треба не цокаючись склянками, тобто за упокій.

      Ніде правди діти, у цьому похмурому жарті — тільки дещиця жарту. Бо довгоочікуваного світла в кінці вугільного вибою шахтарі виглядають ось уже майже два десятки років. А всі оті запевнення про розв'язання найпекучіших проблем вуглярів — насамперед, про належне фінансування, що дало б можливість замінити застаріле обладнання й «зарядити» нові лави, якби їх складати докупи, — теж би досі бовваніли тут гостроверхими териконами.

      Останніми роками «гвардію праці» спритні політикани дуже активно використовували й використовують як козирну карту. Приміром, коли вугільним краєм керував «економічний дивотворець», на тлі очевидного зубожіння шахт та довколишніх гірняцьких селищ і міст денно і нощно не стихали пропагандистські небилиці про неабиякі досягнення донецьких гірників. А коли до влади у столиці прийшли опоненти «біло-синіх», останні почали мало не відспівувати вугільну промисловість, що, на їхню думку, без них пропаде ні за цапову душу.

      Істина щодо реального стану справ вугільників, як і завжди, десь посередині. Більше того, вона знаходиться на солідній відстані від свіжих нарікань про катастрофічний спад вуглевидобутку, зростання заборгованості із зарплатні гірникам тощо. Аби переконатися в цьому, варто, наприклад, поглянути на результати роботи вугільних підприємств Донеччини з початку нинішнього року. Упродовж січня-квітня цього року 105 шахт і шахтоуправлінь області підняли на-гора 12,4 мільйона тонн палива. Це на 1,3 мільйона більше планового завдання та на 7 тисяч тонн перевершує видобуток за відповідний період минулого року. Перед традиційно ведуть підземні «коксівники» — видобуток цього вугілля становить 118,8 відсотка до плану, енергетичного палива — 101,7.

      Нехай невеличке, але збільшення обсягів вуглевидобутку відбувається і завдяки поліпшенню фінансування, що дало можливість ввести в експлуатацію нові лави. Для порівняння: вже цього року на шахтах Донеччини почали працювати 33 очисні вибої — на шість більше, ніж у січні-квітні минулого року.

      Одну з потужних лав нещодавно ввели у дію на шахті «Алмазна» державного підприємства «Добропіллявугілля». Перспективи продуктивної роботи більш, ніж очевидні, адже запаси коксівного вугілля у лаві становлять близько півтора мільйона тонн. А товщина пластів узагалі є чи не найбільшою у вугільному краю — 2,2 — 2,7 метра. Саме тому шахти «Добропіллявугілля» залишаються одними з найперспективніших щодо відкриття нових лав. І, як запевнив присутній на відкритті лави заступник міністра Мінвуглепрому Анатолій Собинін, кошти з цією метою виділяються у повному обсязі. Зокрема, на тій ще «Алмазній» до кінця поточного року має запрацювати ще одна потужна лава.

      Нововведена лава поки щодоби видає на поверхню близько 1,5 тисячі палива. За словами заступника голови Донецької облдержадміністрації Олександра Клименка, тут є можливість збільшити вуглевидобуток майже вдвічі — до 2,6 тисячі тонн на добу. А за підсумками року у нової лави з'явився шанс стати «мільйонером», тобто видобувати тут понад мільйон тонн коксівного вугілля. Ясна річ, у вдалій експлуатації лави насамперед зацікавлені гірники, оскільки це безпосередьньо позначиться на їхньому заробітку.

      Поряд із невеличким поліпшенням економічних показників у галузі відбувається й збільшення заробітку шахтарів. Так, з початку нинішнього року середня зарплата гірників Донеччини у порівнянні з відповідним минулорічним періодом зросла на 34 відсотки і становить 1 381 гривню.

      Зрозуміло, що введення в експлуатацію певної кількості високопродуктивних лав та поліпшення економічних показників — крапля в морі невирішених проблем вітчизняного вугільного господарства. Таки аби «розгребти» оті завали, нагромаджені протягом останніх років, потрібен час. А ще, мабуть, і терпіння, якого кому-кому, а шахтарям ніколи не треба було позичати.

ДО РЕЧІ

      Фонд держмайна затвердив рішення про продаж шести вугільних шахт з дванадцяти, запропонованих до приватизації Мінвуглепромом. Цікавість до придбання вугільних активів уже виявили «Міттал Стіл Кривий Ріг» і «Донбаська паливна і енергетична компанія» (енергохолдинг, який належить компанії «Систем Кепiтал Менеджмент», якою володіє Рінат Ахметов).